28-річний боєць стрілецького батальйону поліції Рівненщини з позивним Молодий, попри поранення, продовжив бій та разом із побратимами врятував пораненого колегу під щільним ворожим вогнем. Воїн із 2019 року служить у поліції, а від початку літа боронить країну на одному з найгарячіших напрямків Донеччини. Сьогодні він мріє лише про одне — мир і повернення до дружини та восьмимісячної донечки.

Крім відбиття російських атак на передовій, поліцейський разом з побратимами врятував пораненого колегу під щільним ворожим вогнем. Наразі 28-річний Молодий продовжує нести службу на одному із найгарячіших напрямків фронту.  

Боєць із позивним Молодий здобув робітничу освіту, пройшов строкову службу в Збройних Силах України й у 2019 році приєднався до лав поліції. До червня 2024 року працював у секторі реагування патрульної поліції в різних підрозділах.

Коли було сформовано стрілецький батальйон, він став одним із перших, хто долучився.

Батьки та дружина, з якою нещодавно побралися, хвилювалися та сподівалися, що я зміню своє рішення, — зізнається Молодий. — Але я чітко розумів: ми, поліцейські, так само маємо боронити свою землю.

З початку літа Молодий боронить країну  на передовій. Він зізнається, що не очікував настільки масштабного використання дронів противником:

Це як вулик. Не можливо пройти і кілька кроків: потрібно постійно переховуватися, або ж дочекатися дощу чи туману. І це найважче.

Боєць стверджує, що під постійними ворожими ударами допомагає триматися підтримка побратимів, а також найрідніші люди, які чекають вдома:

Було складно. Сил додавала думка про дружину та донечку Поліну. Сьогодні їй виповнилося лише 8 місяців.

У липні, під час запеклих боїв біля одного з населених пунктів Донеччини, ворог атакував артилерією та FPV дронами. Боєць кілька разів міняв позицію. На двох із них він отримав поранення, однак продовжував вести бій з ворогом.

Він стверджує, що на лінії вогню доводиться не лише відбивати атаки ворога, а й рятувати побратимів:

Перебуваючи на лінії зіткнення, по рації отримали повідомлення: «поранений, самостійно пересуватися не можу». Разом із побратимами з Одещини кинулись на вказану позицію.Там загинули наші колеги, окрім полеглих був поранений. Нам вдалося  витягти нашого бійця із позивним Бармен. Ми надали йому допомогу: перев’язали рану на руці, наклали турнікет та передали медикам.

Сьогодні найбільша мрія бійця — щоб закінчилась війна і більше не гинули люди.

Але найбільше хочу обійняти дружину та донечку, — ділиться боєць. — А ще дуже хочеться простих речей: затишку, комфорту та скуштувати улюблену картоплю по-селянськи та оселедець під шубою.

Відділ комунікації поліції Рівненської області