На території Нобельського національного природного парку зафіксували ліскульку — малопомітну й сонливу мешканку українських лісів.

Про це інформують на сторінці парку.

Нещодавно природоохоронці Нобельського національного природного парку зафіксували цікаву знахідку – ліщинову соню або ліскульку – потайного маленького звіра, найдрібнішого представника вовчкових, занесеного до Європейського червоного списку. Її помітили не випадково саме у вересні – у цей період тваринка стає особливо активною, шукаючи їжу та накопичуючи запаси жиру на зиму.

Ліскулька будує свої схованки переважно над землею — у густих кущах, між гілками молодих дерев або в природних порожнинах, як-от дуплах. Гніздо має форму щільної кулі, сплетеної з трави, листя та іншого рослинного матеріалу, часто замасковане серед листя чи ліщинових заростей.

Основу раціону складають лісові горіхи, ягоди, фрукти, насіння та комахи. Восени ліскулька накопичує жир, а взимку впадає у сплячку, що може тривати до пів року, під час якої температура тіла може знижуватися до 0,25–0,5°C. Така стратегія дозволяє пережити суворі зими без їжі. Але водночас вона робить її вразливою: будь-яке порушення середовища – і соня може не прокинутися.

Природа наділила ліскульку незвичайним механізмом захисту: у разі різкого захоплення за хвіст шкіра легко зісковзує, що дає тваринці шанс вирватися та врятуватися.

Автор фото – Едуард Швирид