28-річний старший солдат Василь з Острожчини, який на початку повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України, уже понад три роки служить у лавах ЗСУ. Розвідник-сапер 23 інженерно-позиційного полку має за плечима бойові ротації, розмінування на Сході, боротьбу з ворожими дронами та відзначений низкою державних нагород за мужність і професіоналізм.

Старший солдат Василь — розвідник-сапер відділення інженерної розвідки одного з підрозділів 23 інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки Збройних Сил України. Йому 28 років. Родом з Острозького району, що на Рівненщині. До війни проходив строкову службу, а в цивільному житті працював на будівництві.

Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Василь жив і працював за кордоном. Дізнавшись про напад, він без вагань вирішив повернутися додому.

27 лютого (2022 року - авт. прим.,) я перетнув український кордон. Побачив там сльози, втому, біль. Матері тримали дітей на руках. Хтось сам тримав маму за одяг чи сумку. Літні люди йшли повільно, озирались. Вони рятувались від війни. А я навпаки – їхав додому, щоб стати на захист рідної країни й тих всіх людей, котрих побачив. Я ще більше зрозумів, що роблю правильний вибір. Моє серце й совість говорити, що це правильний вибір, — каже Василь.

Дорога додому тягнулась мов вічність. Численні блокпости. Осмислення усього, що відбувалось. Вже о дев’ятій ранку того ж дня Василь був вдома. Не гаючи часу, він записався до місцевої тероборони і вже ввечері стояв на блокпості. А за кілька днів став до лав Збройних Сил України, розпочавши службу у 23 інженерно-позиційному полку на посаді розвідника-сапера.

Далі було навчання за спеціальністю в одному із навчальних центрів ЗСУ. По закінченні якого мене вперше відправили на ротацію, котра минала на Запорізькому напрямку. Там я виконував завдання за призначенням, - згадує доброволець.



Також військовий добре пам’ятає своє перше розмінування на Сході:.

Було трохи страшно і дуже відповідально. Розумів, що зараз від моєї роботи залежить не тільки життя побратимів, а й моє власне. То ж на помилку права не мав. Так само багато завдань є пов’язаних із ворожим FPV-дронами.Часто доводиться «садити» ворожі FPV-і. Моє завдання — знешкодити їх. Це вже інший рівень напруги, коли знаєш, що кілька грамів вибухівки можуть вирішити твою долю за долю секунди, - розповідає військовий.

За час служби Василь побачив чимало зруйнованих міст і сіл. Відчув, що таке підтримка побратимів й ще більше усвідомив важливість своєї служби в ЗСУ. Військовий й далі продовжує боротьбу і закликає інших долучатися.

З кожним днем все більше хочу одного: щоб ця війна закінчилась нашою Перемогою. Мрію про створення сім’ї, яка буде щасливо жити у вільній Україні. Але поки… боремось. І поборемо! То ж користуючись нагодою звертаюся до хлопців. Долучайтеся до ЗСУ. Нам потрібна підмога! Давайте разом зупинимо ворога, щоб він більше не смів на нас нападати, - підсумовує старший солдат.



За мужність та героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність українському народові, а також за зразкове виконання військового обов'язку та високий професіоналізм, проявлені в умовах збройної агресії російської федерації проти України старший солдат Василь нагороджений президентською відзнакою - «За оборону України», медалями від Міністерства оборони України – «За зразкову службу» та «Захиснику України», а також нагрудним знаком 23 інженерно-позиційного полку – «Надійний захист у бою».

Служба зв?язків з громадськістю
23 інженерно-позиційний полк