Натомість став митцем-повстанцем, обравши криївку з примітивним друкарським верстатом. Слава знайшла його вже після смерті - бо саме Хасевич створив більшість візуальних матеріалів УПА.
"Я не можу битися зброєю. Але я б'юся різцем і долотом. Я каліка, б'юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива... Я хочу, аби світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б'ються " ці слова належать Нілу Хасевичу до пам'ятника якого сьогодні прийшли всі ті, кому небайдужа доля цієї людини.
Зброєю Хасевича були олівець і різець, папір і дерево. І хоч він не очолював збройних формувань, не керував бойовими групами і операціями, його дуже шанували в УПА, максимально оберігали і навіть наполягали на відході на Захід, але він відмовився.
Місцеві історики сподіваються, що пам'ять про Ніла Хасевича буде жити не лише в монографіях та наукових роботах а й в серцях майбутніх поколінь українців.
