Пішов на війну добровольцем. Рівне попрощалося з 25-річним захисником. Антон Головатюк родом з Оржева. Два роки був на фронті. На жаль, у листопаді минулого року загинув на Харківщині. Тіло Героя вдалося доставити додому лише зараз. Більше про військовослужбовця - далі.

 Рівне навколішках проводжає загиблого захисника Антона Головатюка.

Антон Головатюк родом з Оржева. Навчався у місцевій школі. А за тим у Рівненському фаховому коледжі Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Ми близькі родичі, ми дуже часто зустрічалися, він товаришував, ну брати, з нашими дітьми, дуже часто зустрічалися, знали, що це племінник, що це родина близька. Дуже добрий, хороший хлопчина. - Я можу сказать тільки, що дуже хороший, чуйна була людина, хороший, славний хлопець був. - У військо пішов добровільно. І він як багато молодих людей: "Хто як не я" - от його гасло, - розповідають НАТАЛІЯ та НІНА, родички Антона Головатюка.

Військову службу Антон обрав своєю професією ще у 2018 році. Служив за контрактом в одній із військових частин Рівненщини. Згодом проходив службу у Рівному. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення пішов до війська добровольцем.

Пішов захищати Батьківщину, молодий, 25 років, 2 роки пробув на войні, - ділиться ?ПЕТРО, дідусь Антона Головатюка.

Дуже шкода, життя тільки починається здавалося б жить і жить, а тут така біда, -  розповідає пані НАТАЛІЯ,  родичка Антона Головатюка.

25-річний солдат Антон Головатюк, загинув під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку 29 листопада 2024 року. Доставити тіло Героя для гідного прощання вдалося лише зараз.

Дуже був такий, тянувся до людей, щирий, привітний. Як приїжджав у відпустку завжди до мене заїжджав у гості. Дуже шкода, що такі молоді гинуть. Того літа він приїжджав у відпустку і заїжджав у гості до мене і казав: "Тьотя Іра, не прощаємось". Але сьогодні я прийшла до нього попрощатись. Вічна пам`ять нашому Антону, - сказала  ІРИНА, тітка Антона Головатюка.

У Героя залишилися батьки, брат та дружина. Поховали захисника у рідному селі Оржів.

Читайте також: Після піврічної боротьби за життя зупинилося серце воїна з Костопільської громади