Співи, пахощі трав та зелені – на Рівненщині відзначають Трійцю. Від ретельного прибирання осель до плетіння вінків із сакральним змістом та особливих обрядів, таких як водіння Куста, – кожен елемент Трійці пронизаний символізмом. Як зустрічали це величне свято наші предки, які повір'я збереглися донині та чому лепеха була не просто травою, а потужним оберегом – дивіться далі у сюжеті.

В переддень Трійці, в суботу після обіду люди вирушали на луг або ж до лісу за травами.

Зранку в неділю родина ішла до церкви, а після святкової служби збиралася вдома за щедрим святковим столом. Потому вирушала в гості або до водойм. Старші люди застерігали, що купатися у цей день заборонено, адже вода могла забрати.

Лепеха вважалася сильним оберегом, тож зберігали її упродовж усього року.

Святкували Трійцю три дні, а на четвертий - люди ішли на кладовища до своїх померлих родичів. Несли до могил зелень і квіти вшановуючи пам`ять померлих як знак безсмертя душі і вічного життя.