Рятує життя на передовій. Місяць лікарка Любов Ярмолюк перебувала у гарячих точках, евакуюючи поранених до лікарень Дніпра. Зі своїм екіпажем вона допомогла майже 450 бійцям, ще півсотні поранених доправила сама в машині супроводу. За її словами, евакуації тривають безперервно — як удень, так і вночі, часто під ворожими обстрілами. Більше про роботу польової медицини та як там рятують життя наших захисників та захисниць — знають наші журналісти.

Госпітальєрка, учасниця Помаранчевої революції та Революції Гідності, лікарка ультразвукової діагностики й терапевтка. Все це про Любов Ярмолюк. З 2017 року вона надає медичну допомогу в гарячих точках. Повномасштабне вторгнення зустріла у Києві. Вивозила поранених з Ірпеня, Гостомеля, Бучі.

Останні ротації у госпітальєрах я з листопада 2022 року, а вже 23-24 рік коли виходили з Авдіївки я була по три по два місяці, тому що там у них ротації короткі по два тижні. Ну два тижні якось не серйозно, тому я брала на два-три місяці, - розповідає Любов Ярмолюк, госпітальєрка, лікарка у Рівненській обласній клінічній лікарні імені Юрія Семенюка.

Допомагати й рятувати життя — головне завдання госпітальєрів. Протягом місяця Любов Ярмолюк перебувала в зоні бойових дій, займаючись евакуацією поранених до лікарень Дніпра. Розповідає, що доводилося перевозити бійців із різними видами травм — переважно це були ушкодження хребта та складні черепно-мозкові поранення.

Евакуювати з поля бою не так просто. Через що? Через те, що небезпека, щільні обстріли. Останнім часом спостерігається така тенденція, що посипають невідомими хімічними речовинами як легкозаймисті, ну ми знаємо, що це сполуки фосфору, але ще були взагалі невідомі хімічні речовини, вони давали опіки слизових очей і опіки верхніх дихальних шляхів, - каже Любов Ярмолюк.

Евакуацію проводять не лише на короткі дистанції. Для перевезення на великі відстані використовують спеціальні автобуси, які називають "Австрійками". Вони дозволяють транспортувати одночасно велику кількість людей навіть на далекі маршрути.

У ньому шість реанімаційних ліжок чи кушеток з усіма моніторами. Ми під час евакуації в основному возили у лікарні Дніпра зі стабпунктів. Можна моніторити за станом здоров'я це там пульс частота дихання, насичення киснем, електрокардіограма, ну якщо потрібна, то киснева підтримка, дефібрилятор і скільки увійде туди, то ми садили сидячих, - пояснює госпітальєрка.

Службу в Госпітальєрах вона поєднує з роботою в Рівненській обласній клінічній лікарні. Про будні у добровольчому батальйоні розповідає із запалом в очах. Охочих долучитися до допомоги, каже, багато, тож інколи доводиться довго чекати, щоб потрапити до евакуаційного екіпажу. Госпітальєрка додає, як складно евакуювати наших бійців.

Ми чекаємо команду від військового начмеда і що характерно настільки працюють наші вороги по нас що просто жах, тільки ми починаємо завантажувати автобус, ми старалися їхати у темну пору доби, тому що зразу по нас працювали й нас прикривало ППО, - каже Любов Ярмолюк.

Робота госпітальєрів організована за чітким алгоритмом: їм надають інформацію про кількість та типи поранених, а також вказують лікарні, куди слід доправити бійців. За словами Любові, поруч із нею працюють добровольці з іноземного легіону. Додамо, до рятувальної місії може долучитися людина будь-якої професії — достатньо заповнити анкету та пройти спеціальне навчання.