Ідею освідчення хлопець виношував понад місяць, після зустрічі з керівництвом театру, вирішив діяти. Для освідчення Віктор обрав День святого Валентина. 14 лютого репертуар театру пропонував історію кохання "Ненормальна". Спочатку хлопець сам переглянув виставу, хоча приховати цей факт від коханої було складно. Допомогти хлопцеві у реалізації задуму узявся сам директор Рівне нського облмуздрамтеатру Володимир Петрів. Будучи режисером "Ненормальної" він запропонував власний варіант розвитку подій. На фінальних хвилинах при повному затемненні Вікторові необхідно було непомітно для коханої та й глядачів піднятись з місця у глядацькій залі і пересісти у крісло на сцені. Справа була не з легких. Довелось провести невеличку репетицію разом з акторами. Та усе було недарма.
І ось він довгоочікуваний день Святого Валентина. Усе як завше, за сюжетом, герой, не заставши в офісі кохану жінку, кладе на крісло букет тюльпанів і з криком "Ненормальна!" вибігає з зали. Світло згасає. Для Віктора це сигнал діяти. Незважаючи на неймовірне хвилювання та тремтіння в ногах він дістається з другого ряду до сцени і сідає у крісло з розкішним букетом вже живих тюльпанів. Коли у залі набралось світло, замість актора глядачі побачили на сцені юнака. З словами любові, які давно переповнювали душу Віктора і просились на волю, він звернувся до коханої. "Ти вийдеш за мене заміж"? - "Так". А далі обійми, поцілунки, сльози щастя і прекрасна каблучка на пальці дівчини... Зал вибухнув аплодисментами. Такого фіналу "Ненормальної" не сподівався жоден з глядачів.
Того ж дня увечері Віта зателефонувала до батьків і поділилась радісною новиною. Закохані ще не обрали точну дату прийняття шлюбу, але відтепер вони обоє знають про серйозність намірів і мають мету, до якої йтимуть пліч-о-пліч. Щасливе наречена Віта Коваль каже, очікувала сюрпризу. Але точно не такого.
