Пішов на війну добровольцем. У Рівному відкрили дошку пам'яті військовослужбовцю Олександру Горисюку. Боєць був стрільцем ЗСУ. На жаль, 6 травня 2022 року під час перепідготовки для подальшої відправки в зону бойових дій Олександр помер через серцеву недостатність. Більше про Героя - далі.

Не маючи військового досвіду на другий день повномасштабного вторгнення пішов на війну. У Рівному на фасаді 12 ліцею відкрили меморіальну дошку захиснику України Олександру Горисюку.

Олександр навчався в 12 школі. По її завершенню отримав фахову освіту.

Сашко, він мріяв про життя, щастя, жив такими ж безтурботними думками як і ви. Але коли настав час приймати рішення він взяв на себе відповідальність і став Героєм. Його прагнення жити в найкращій країні світу - нехай це буде для вас дороговказом, - згадує Тетяна ЛУЦЮК, директорка Рівненського ліцею №12.

У цивільному житті чоловік понад 10 років пропрацював на виробництві вікон. Встиг також попрацювати і закордоном.

Це був надзвичайно життєрадісна людина, щира, добра, завжди усміхнений, трохи соромязливий, ніколи не залишався осторонь чужої біди, завжди хотів допомогти в чомусь. З особливим трепетом згадуються слова, коли він сходив у військомат, прийшов додому за речами, приніс батькам булку хліба і каже: "Хліб треба берегти", - розповідає Наталія, сестра Олександра Горисюка.

Військовослужбовець любив проводити час з донькою. Разом їздили на стрільби, футбол, спідвей і на природу. Коли почалася велика війна відразу ж став на захист Батьківщини.

Інакше не могло бути, бо він завжди був за чесність і справедливість. Ще з дитинства він мене вчив: "Якщо тебе бють треба захищатись до останнього". І на власному прикладі це показав, - розповіла Анастасія, донька Олександра Горисюка.

Боєць був стрільцем ЗСУ. 6-го травня 2022-го року під час перепідготовки для подальшої відправки в зону бойових дій Олександр помер через серцеву недостатність.

Я назавжди запамятаю останню розмову з ним по телефону, коли на прощання він мені сказав: "Доцю, скоро закінчиться війна і я прийду до тебе з квітами". А на ранок дзвінок: "Щирі співчуття, вашого тата вже немає". І тепер з квітами до тата ходжу я, - додала донька захисника.

Герою назавжди буде 42 роки.