Дідух один з головних символів Різдва. Сніп із колосків соломи, жита чи інших зернових є символом достатку та благополуччя. На Рівненщині його найчастіше називають "колядою". Виготовляють із пшениці, жита, вівса. Для більшої пишності додають гілочки льону, ялини, калини. Як зробити дідух власноруч майстриня Наталія Утюж показала нашим журналістам.

Наталія майстриня яка виготовляє Дідухи, або як називають у нашому регіоні "Коляду" майже 18 років. Цієї справи її навчила бабуся. Розповідає для нього добиралися колоски з найкращого збіжжя. У власному господарстві для плетіння дідухів спеціально вирощує злакові культури.

У кожному регіоні України один з головних різдвяних атрибутів називають по різному — дідух, колядник, сніп-рай, король, сніп, дідок, коляда. Також він є різної форми та виду.

Майстриня Наталія розповідає, на Рівненщині дідух виготовляють з декількох ярусів, що формує собою ялинку. Така форма не даремна, адже наші предки використовували його замість вже традиційного новорічного дерева — ялинки.

Потім такі дольки-пучечки складали докупи й обкручували стрічками, формуючи пишний сніп. У наших предків існувало повір'я: чим багатший вигляд має дідух, тим більш урожайним буде прийдешній рік. тому на нього не шкодують засушених квітів, ягід, стрічок, горішків. У більш сучасних інтерпретаціях додають кольорові стрічки, власно власноруч зроблені прикраси із соломи — зірочки та дзвіночки. Деякі майстри навіть додають до дідухів цілющі трави мак дарує гроші, звіробій — здоров'я. Знизу робили розгалуження типу ніжок, аби дідух міг стояти вертикально та без додаткової підтримки.

Традиційно на Святвечір господар будинку з дідухом обходив усе господарство та вносив до будинку.

У будинку Дідух стоїть до Водохреща. Потому з настанням темряви його виносять й спалюють, таким чином відпускаючи душі померлих.

Читайте також: На Рівненщині понад 19 тисяч абонентів знову зі світлом