Васильковський Віталій Сергійович народився 3 липня 1984 року в Костополі. Навчався у школі №4, потім – у Рівненському фізико-математичному ліцеї. Закінчив Рівненський Національний університет водного господарства та природокористування. Кілька років Віталій працював у військовій частині у Рівному, потім повернувся в Костопіль, був приватним підприємцем. Одружився, разом з дружиною Наталією виховували двох синів. Коли почалася війна, Віталій одразу пішов до ТЦК добровольцем. У квітні 2022 його призвали до ЗСУ, у травні зарахували у списки особового складу військової частини. Більше року його підрозділ перебував на Запорізькому напрямку. Кілька місяців тому Віталій приїздив додому. Тоді, як виявилося, бачився з родиною востаннє: поїхав на Донецький напрямок. 10 грудня 2024 рядовий Віталій Васильковський, водій-помічник гранатометника взводу снайперів, загинув у результаті ворожого мінометного обстрілу біля населеного пункту Сонцівка Донецької області.
«Він довго служив, на різних напрямках фронту побував, поранень не мав. Ми втратили його одномоментно. Біль невимовний…», - сказала мама загиблого героя пані Галина.
У Віталія залишилися дружина, двоє синів та батьки. 16 грудня о 18:00 жалобний кортеж прибуде в Костопіль і вулицями Рівненською та Новою попрямує до домівки Віталія Васильковського на вул.Свободи (колишня 1 Травня).
У вівторок, 17 грудня: 10:30 – заупокійна літія у рідному домі 11:00 – чин похорону у храмі Петра і Павла. Після завершення церемонії процесія пішою ходою вирушить на майдан Шевченка, де з Віталієм Васильковським попрощається Костопільська громада. Поховають воїна на кладовищі «Нове» в Костополі.
Вічна пам’ять герою.