Українську традицію визнали спадщиною людства. Мова йде про кобзарство та лірництво. Їх внесено до всесвітньої нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Серед дослідників та популяризаторів народної творчості є й рівнянин Андрій Ляшук. З ним поспілкувалися наші журналісти. І дізналися, яке значення має всесвітнє визнання української традиції — далі у сюжеті.

Це рівнянин, Андрій Ляшук. Чоловік є одним з носіїв та дослідників традиційної народної музики та пісенної спадщини. На лірі вперше спробував грати у 2011 році. Розповідає, історія інструментів походить з далеких часів та найбільшого розквіту набула у 17-18 столітті.

Днями, українську традицію кобзарства та лірникування офіційно внесли до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Особливо значущим цей здобуток є сьогодні, коли сучасні кобзарі, як і їхні предки за часів козацтва, підтримують бойовий дух українських захисників.

У 2022 році "Кобзарсько-лірницьку традицію було внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. А вже цьогоріч її внесли до ЮНЕСКО. Проте, Андрій Ляшук зазначає роботою над відродженням традиційних інструментів займався ще Микола Будник з 90-х років.

Андрій має кілька різновидів лір. Є інструмент виготовлений луцьким майстром Віктором Іщуком, це точна копія старосвітської ліри, на якій грав останній волинський лірник Іван Власюк. Інша ліра виготовлена польським майстром. Подібні інструменти на фабриках не виготовляють. Нині є етномузиканти, які власноруч роблять ліри за давніми кресленнями та виконують стародавні пісні.

Читайте також: На Рівненщині майже пів тисячі студентів отримали гранти на навчання