Прощання із Героєм відбудеться завтра, 2 листопада, о 10.30 на майдані Незалежності у Рівному. Заупокійна служба відбудеться в Свято-Покровському соборі. Поховають його на кладовищі «Нове»…

Андрій Ольшанський народився 26 січня 1990 року в Москві, де вчився його батько — рівнянин, офіцер пожежної охорони. У 1992 році родина переїхала в Костопіль. Андрій, єдиний син у батьків, закінчив Костопільську школу № 4. За тим опанував інженерну спеціальність у НУВГП. В університеті пройшов військову підготовку, отримавши звання молодшого лейтенанта. Збирався служити в армії, але на той час вже відбувалося скорочення в ЗСУ і офіцерів запасу не брали. Тому натомість пішов вчитися на слюсаря з ремонту автомобілів.

У серпні 2014 року Андрій Ольшанський пішов добровольцем в АТО, до вересня 2015 виконував бойові завдання на Донеччині у складі батальйону «Горинь».

З жовтня 2017 року працював у Рівненській дирекції залізничних перевезень складачем поїздів. Проживав у Рівному. Як учасник бойових дій перебував в оперативному резерві. Тож за день до повномасштабного вторгнення отримав повістку, а наступного дня уже був у складі 130-го окремого розвідувального батальйону.

Андрій був вправним воїном, безстрашним та сміливим. За ним без вагань йшли його підлеглі. Військові будні були його стихією і, можливо, покликанням. Хоча, контракт на подальшу службу в ЗСУ він підписувати не планував. Він реально оцінював ризики служби та війни і морально був готовий до поранень чи навіть загибелі… Здача в полон ще з часів АТО була для нього неприйнятна і неможлива, - згадує батько Героя Віталій.

Андрій ніс службу на Запорізькому напрямку, брав участь у контрнаступі ЗСУ та визволенні Роботиного, а також участь у штурмових діях в селі Старомайорське Донецької області.

За час служби нагороджений відзнакою Президента України «Хрест бойових заслуг», нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест», почесною відзнакою командувача військ ОК «Захід» «За досягнення у військовій службі» 2 ступеня, відзнакою начальника розвідувального управління штабу ОК «Південь» та нагрудним знаком Міністерства оборони України «За зразкову службу».

У жовтні 2024-го підрозділ Андрія перекинули на Курський напрямок на Сумщину. 14 жовтня Андрій ще встиг побачитися з батьком. А 21 жовтня вже вийшов на бойове завдання, з якого 24-го мав повернутися.

Як стало відомо від побратимів пізніше, Андрій отримав осколочні поранення, однак, заміни не було. 26 жовтня під час евакуації 34-річний старший лейтенант, заступник командира розвідувальної роти Андрій Ольшанський загинув на Сумщині.