Микола Гудзало народився 21 травня 1980 року в Рівному. Закінчив Рівненський ліцей №13, а згодом ВПУ №1, де здобув професію маляра-штукатура. Після строкової служби в армії, Микола працював оператором у фірмі «Інтерекопласт», а з 2012 року - комірником у ТОВ «Ясен-Поділля». Чоловік став на захист України у березні 2023 року, був командиром бойової машини гірсько-штурмового відділення. У червні 2023 року солдат вийшов на бойове завдання у Бахмутському районі, відтоді вважався зниклим безвісти. Дружина і донька до останнього сподівалися і вірили, що він живий і повернеться додому. Як з'ясувалося згодом, військовослужбовець загинув 12 червня 2023 року. Лише через рік під час обміну тілами його змогли повернути додому.
Андрій Марк народився 18 квітня 1980 року в Рівному. Закінчив Рівненський ліцей №5, а потім здобув професію будівельника у ВПУ№1. Воїн пройшов строкову службу. Андрій працював на будівництві. У травні 2024 року чоловік став на захист України. 22 жовтня 2024 року сержант Андрій Марк помер у місці дислокації свого підрозділу на Харківщині.
Анатолій Шевчук народився 9 травня 1980 року в селі Чабель на Сарненщині, пізніше родина переїхала в Рівне. Захисник навчався в Рівненській гімназії №17, а згодом здобув професію бухгалтера в Рівненському професійному ліцеї. Після строкової служби в армії підписав контракт із ЗСУ. У 2014-2015 роках воїн захищав Україну в зоні проведення антитерористичної операції. В останні роки працював за кордоном. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, повернувся додому і вже у березні 2022 року вступив до лав ЗСУ. Старший сержант Анатолій Шевчук загинув 20 жовтня 2024 року на Донецькому напрямку.
Віталій Бурич народився в 1987 році, проживав у селі Білка Березнівської громади. Воїн перебував у лавах ЗСУ із жовтня 2023 року. Брав участь у боях на Куп’янському напрямку. Донедавна захисник був вдома на реабілітації після поранення, 27 жовтня 2024 року життя Віталія раптово обірвалося.
Володимир Кравець народився 31 січня 1969 року в селі Лідаво Здовбицької громади. Навчався у початковій місцевій школі, а згодом у Гільчанській. В Острозькому училищі здобув професію тракториста-машиніста. Володимир працював за фахом. Був одружений та виховував двох донечок. Воїн став на захист України в лютому 2022 року. У липні 2024 року був нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни». 22 жовтня 2024 року родині надійшла трагічна звістка про те, що серце захисника зупинилось. Поховали військовослужбовця у с. Лідаво.
Віктор Павлушенко народився в 1979 році. Проживав у селі Біловіж Рокитнівської територіальної громади. Бойові завдання воїн виконував на Донеччині. На жаль, 24 жовтня внаслідок артилерійського обстрілу військовослужбовець загинув. Без батька залишилися троє дітей.
Щирі співчуття рідним та близьким загиблих. Вічна пам’ять та шана воїнам.