Завтра в Рівному прощатимуться відразу з трьома Героями.

Про це повідомив в.о. міського голови Рівного Віктор Шакирзян.

Микола Гудзало народився 21 травня 1980 року в Рівному. Закінчив Рівненський ліцей № 13, після - здобув фах маляра-штукатура у ВПУ № 1. Потім була строкова служба в армії - рятувальником рятувальних робіт у ДСНС України.

Після служби в армії Микола працював оператором екструзійної лінії у фірмі "Інтерекопласт", а з 2012 року - комірником у ТОВ "Ясен-Поділля".

"Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Микола хотів відразу йти до центру комплектування. Але я його просила зачекати, мама важко хворіла... Тоді він сказав, що залишиться, але, як тільки прийде повістка - піде. Я погодилась", - розповідає дружина Героя Вікторія.

Мобілізували Миколу в березні 2023 року. Він відразу сказав дружині та доньці Анні-Марії, що мусить іти захищати країну та їх від ворога.

"Він не довго пробув на полігоні, а потім місяць був на навчанні у Великій Британії. А вже з 1 травня ніс службу на сході нашої країни...", - продовжує дружина.

Страшна новина прийшла в родину в червні 2023 року. Командир бойової машини - командир гірсько-штурмового відділення, 43-річний солдат Микола Гудзало разом зі своїм підрозділом вийшов на бойове завдання в Бахмутському районі, але відтоді вважався зниклим безвісти.

Дружина та донька до останнього сподівалися й вірили, що він живий і повернеться додому. Та, на жаль, герой загинув 12 червня 2023 року, лише через рік після обміну тілами його змогли повернути додому.

Андрій Марк народився 18 квітня 1980 року в Рівному. Закінчив Рівненський ліцей № 5, а потім - ВПУ № 1, де здобув фах будівельника. Саме цій справі присвятив усе своє життя - працював на будівництві, займався ремонтами, вкладанням плитки.

"Андрій служив в армії, був зв'язківцем. У травні 2024 року його мобілізували. Як би його не питали, завжди казав, що все добре, жодних подробиць, ніяких деталей. Єдине, то дуже переживав за свого брата, адже в листопаді буде два роки, як він вважається зниклим безвісти...", - розповідає дружина захисника Наталія.

Люблячий чоловік і батько, Андрій завжди дбав про інших більше, ніж про себе. Працьовитий, надзвичайно добрий, приділяв час рідним і не хотів турбувати їх розповідями про себе.

22 жовтня 2024 року сержант Андрій Марк утратив свідомість у місці дислокації свого підрозділу на Харківщині. На жаль, урятувати його життя медикам не вдалося.

Анатолій Шевчук народився 9 травня 1980 року в селі Чабель на Сарненщині. Коли хлопчику було три роки, родина переїхала до Рівного. Тут навчався в Рівненській гімназії № 17, а потім здобув фах бухгалтера в Рівненському професійному ліцеї (колишнє ПТУ № 11). Потім була строкова служба в армії.

"Після служби Анатолій підписав контракт зі Збройними силами України. У 2014-2015 роках відслужив півтора роки в зоні проведення антитерористичної операції на сході країни. А коли повернувся, працював слюсарем на "Рівнетеплоенерго". Останні роки працював закордоном, а коли розпочалось повномасштабне вторгнення - повернувся і відразу пішов до центру комплектування. Із середини березня 2022 року Анатолій вже захищав нас усіх на фронті," - розповідає сестра Героя Людмила.

"Хто як не я", - говорив Анатолій рідним, коли став на службу в ЗСУ. Добрий і люблячий чоловік, турботливий батько для сина та доньки, щирий брат і син.

"Для нього інші були завжди важливіше. Про його доброту та відповідальність говорять і колеги брата. Навіть під час служби, коли ми запитували, що йому потрібно, він, як командир, завжди казав: "А ви знаєте, скільки у мене хлопців?" Він був за людей", - продовжує сестра.

На жаль, 44-річний старший сержант Анатолій Шевчук загинув 20 жовтня 2024 року на Донецькому напрямку під час виконання військового обов'язку.

Прощання з Героями відбудеться завтра, 28 жовтня, о 9.30 на майдані Незалежності в Рівному. Поховають Миколу Гудзало й Андрія Марка на кладовищі "Нове", Анатолія Шевчука - у селі Карпилівка, де мешкає родина.