Михайло Орлов народився у 1985 році, проживав у місті Здолбунів. Навчався у міській ЗОШ №6, потому працював різноробочим. У травні 2022 року Михайло добровольцем пішов захищати Батьківщину. Спочатку перебував у Чернігові, згодом воював на Донецькому напрямку. Військовослужбовець здобув навички стрільця-зенітника переносного зенітного ракетного комплексу та навчав побратимів цієї справи. Перебуваючи на передовій, був водієм бронемашини. 18 червня 2024 року під час виконання завдання на Донеччині воїн загинув. Без батька залишилося троє доньок.
Едуард Конюк народився у Вараші. Після закінчення місцевого ліцею №1 здобув освіту в Тернопільському національному університеті. На військову службу Едуарда призвали 5 червня цього року. У ЗСУ служив гранатометником 4 десантно-штурмового відділення 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади, мав звання солдата. Загинув військовий 26 серпня під час виконання бойового завдання у курській області рф. Йому назавжди 25 років. У воїна залишилися мама, сестра та батько, який захищає нашу державу у складі 104-ої окремої бригади територіальної оборони.
Віталій Калина народився 10 вересня 1988 року у Рівному. Після закінчення школи здобув професію столяра. До лав ЗСУ вступив на початку 2024 року. Служив на посаді старшого вогнеметника. 8 серпня 2024 року Віталій пішов на бойове завдання і після цього зв'язок з ним було втрачено. Загинув 16 серпня 2024 року на Донеччині. Поховали військового на Алеї Героїв кладовища "Нове" у Рівному.
Юрій Цвік народився у 1978 році у селі Добрятин Млинівської громади. До лав Збройних сил України долучився у лютому 2022 року. Службу проходив на посаді кулеметника у взводі вогневої підтримки. Загинув військовослужбовець 29 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. Поховали захисника на млинівському кладовищі на Слободі.
Микита Моісеєв народився у 1994 році, мешкав у селі Плоска Тараканівської громади. На військову службу став 25 лютого 2022 року. У ЗСУ був снайпером відділення снайперів роти вогневої підтримки, мав звання солдата. Загинув військовий 29 серпня 2024 року під час проведення ротації та евакуації особового складу на Бахмутському напрямку. Поховали захисника в рідному селі.
Володимир Щур народився 9 листопада 1976 року у селі Злинець Семидубської громади. Закінчив місцеву школу. З сім'єю проживав в Ужгороді. До лав Збройних сил України мобілізований у лютому 2022 року. Службу у війську проходив у званні сержанта на посаді командира відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення. Загинув 31 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Поховали полеглого воїна на місцевому кладовищі.