Через падіння дрона, Василь отримав важку черепно - мозкову травму, має параліч лівих кінцівок. Дивом вижив.
Зараз дуже технологічна війна, дрони появились. Вони розвивають швидкість 200 км на годину. Від нього ніяк не втечеш, - розповідає Василь, військовий.
Василь контрактник з Мелітополя. Його місто окуповане. Втратив домівку та рідних. На війні евакуйовував з поля бою поранених та вбитих. Багі, квадроцикли. Доводилось долати небезпечні ділянки, постійно ризикуючи власним життям, рятуючи інших.
Під'їжаю і бачу переді мною починають сипатись гради і такий звук фуг....Поїхали, вивіз. Хлопець зараз живий, здоровий, - каже Василь.
Конкретно наша рота проходила через ряд населених пунктів, заходила в Ізюм, проводила зачистку Ізюму, - каже Олександр, військовий.
Олександр командир взводу. Їхній підрозділ був передовий по звільненню Харківщини. Одні з перших штурмовиків, які проривались у міста та села.
Ми там стояли біля того лісу.
Мова про ліс, де виявили масові поховання. Біля Ізюму знайшли понад 400 могил. Серед загиблих військові, цивільні та діти. Чимало тіл з ознаками катування. Щемить, військовому говорити про це важко. Каже, ворог тікав. Саме тоді Олександра підстрелили.
На нас ззаду вийшла група, скоріш за все вони тікали, був бій, я отримав кульове поранення, чимало хлопців було 200-тих, - розповідає Олександр, військовий.
Пощастило вижити і Сашку з позивним "Лука". Кмітливий ментор освітніх програм, пішов на війну в авіарозвідку.
Я є оператором дронів БПЛА, у той день я втратив два дрони, пішов їх шукати і наткнувся на міну, - каже Олександр.
Отримав поранення ноги та ампутацію частини стопи. Реабілітується у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни. Читає книжки і пише щоденник. Тепер хоче надавати військовим психологічну допомогу.
Психолог має допомагати боротись з бойовим стресом, але ж ви розумієте солдатів багато, а психолог один - тому це доволі не просто. Мене цікавить психологія, і якщо буде можливість працювати бойовим психологом - я не проти, бо бачу у цьому потребу, - розповідає військовий.
Андрію 25 років. Добровольцем, з перших днів великої війни, пішов на фронт. Вогнеметник. Два роки провів у гарячих точках.
"Золотий хрест" получив від Залужного. Трохи москалів понищили, - розповідає Андрій.
Допомагав штурмовикам. Останній рік боронив Донеччину. Тримав стрій до останнього, поки не отримав важке поранення.
Прильот з міномета, за ним зразу другий і так всю нашу групу рознесло.
Михайло танкіст. Евакуйовував пошкоджену техніку з поля бою. Військового досвіду має чимало.
Був в АТО, ОСС і в повномасштабній.
Через поранення, пересувається у кріслі колісному, вчиться знову ходити, бо вдома чекають дружина та трійко дітей.
А це Сергій. У цивільному житті інженер проєктувальник. Військового досвіду не мав, але повістки не злякався. Був командиром взводу на Запорізькому напрямку. Поранення не дало змоги воювати далі. Героєм вважає кожного, хто пішов боронити Україну.
Всі, хто не бояться туди йти - вони є прикладом. Бо не бояться лізти на нуль - ці люди є прикладом, - каже Сергій, військовий.
Сергій отримав орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня від Президента України. Всі інші хлопці ордени "За мужність" ІІІ ступеня.
Володимир Зеленський нещодавно відвідав Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни. Поспілкувався з воїнами, подякував їм за службу.
Спільні нагороди бійців об'єднали. Хлопці досі на реабілітації у госпіталі на Рівненщині. Бажання у всіх - відновитись, побратимам не здаватись, а Україні Перемоги. Розписали прапор і підняли його, аби замайорів у кожному населеному пункті нашої держави.
Слава Україні - Героям Слава! - (вигукують)