Невралгія — яка буває та чому виникає

Наприклад, невралгія міжреберних нервів призводить до короткочасної неможливості глибокого дихання, а невралгія трійчастого нерва унеможливлює повноцінне залучення мімічних м'язів. Для лікування невралгії слід звертатися до невролога. Він проведе діагностику та призначить відповідну терапію. При цьому дуже важливо диференціювати невралгію та неврит, адже для останнього характерне запалення. Щоб позбутися невралгії, лікарі часто призначають Меновазин та інші препарати з аналогічним місцевоанестезувальним механізмом дії. Вони дають змогу зменшити рівень дискомфорту та поступово відновити функціональну здатність нерва. 

Можливі варіанти захворювання

Основна класифікація невралгії — за її локалізацією. Найчастіше страждають нерви, які проходять крізь вузькі канали. У деяких випадках навколишні тканини стискають їх і спричиняють описану симптоматику. При цьому запалення або органічні ураження відсутні. Тому, хоча патогенетично це захворювання може зачіпати будь-які нервові закінчення, найчастіше зустрічаються тільки декілька варіантів:

1. Невралгія трійчастого нерва. Для неї характерний різкий біль в обличчі, що стріляє, який провокується дотиком до тригерних зон (носа або ясен). Напад триває деякий час, через що людині боляче поворухнути щелепою.
2. Міжреберна. Біль виникає у вигляді нападу, при цьому людина майже не здатна глибоко вдихнути. Він посилюється під час кашлю або чхання.
3. Крилопіднебінного кута. Біль триває довго (один напад може займати декілька годин). Спочатку дискомфорт з'являється в ділянці обличчя, потім розповсюджується на шию та інколи навіть на руки.
4. Язикоглоткового нерва. Біль починається в глотці та язиці, може розповсюдитися на шию та іррадіювати у вухо на боці ураження.
5. Потиличного нерва. Симптоматика схожа на ураження язикоглоткового нерва, але біль уражає також потилицю.

Діагноз на підставі описаних симптомів має встановлювати тільки лікар.

Причини виникнення невралгії

Невралгія може виникати через низку причин:

1. переохолодження;
2. інфекційні процеси в навколишніх тканинах;
3. дефекти кісток;
4. травми;
5. судинні порушення;
6. стоматологічні захворювання;
7. розсіяний склероз;
8. перенесені операції;
9. пухлини, які здавлюють нерви.

Щоб повноцінно вилікувати захворювання, необхідно боротися з провокаційними факторами. Лікарі призначають терапію для зменшення інтенсивності симптомів, а також радять займатися лікуванням супутніх захворювань.