Орден "За мужність" третього ступеня отримала донька загиблого Василя Ківінського. Любов багато часу проводила зі своїм татом.
Мене тато водив у "Червону калину", він мене там навчив плавати. Коли по вечорах, як він приїжджав з роботи, ми могли по днях грати, як було тепленько, футбол, ми гралися у хованки, - згадує Любов, донька загиблого Василя Ківінського.
У 2014 році Василь Ківінський добровольцем став на захист країни. Тоді ж, пригадує Тетяна, вони познайомилися та зав'язалася їх історія кохання.
Я їхала у Київ на курси. Дзвонить телефон. Невідомий номер. "Добрий день". - "Добрий день". - "Можна з вами поговорити?" - "Ну, говори... А хто, а що." - "А ми там в АТО пішли добровольцями". Ну, думаю, хлопці в АТО, хочеться поговорити. Ну і так кожен вечір говорили і договорилися що він приїхав, його звільнили по стану здоров'я, він пішов у резерв і 14 липня 15 року одружилися, - ділиться спогадами Тетяна Ківінська, дружина загиблого Василя Ківінського.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік знову став на захист країни.
Вони були при РТЦК як охорона міста Рівне. Через місто Рівне вони пішли в Тучин, на полігоні вони були деякий час. Потім він закінчив у Дніпрі навчання снайпера і з навчання снайпера їх відправили на Запоріжжя, - каже Тетяна.
Орден "За мужність" отримала і дружина загиблого військовослужбовця Андрія Морозика.
Проживало подружжя у Києві. З початком повномасштабного вторгнення були змушені покинути дім та переїхати на Рівненщину. У перші дні війни чоловік пішов до військкомату.
Певний час він був у Рівному і потім відразу вони з хлопцями самі перевелися під Бахмут, всією групою поїхали, - розповідає Анастасія Морозик, дружина загиблого Андрія Морозика.
Майже рік перебував на передовій. Служив у відділенні снайперів.
Він був водієм-стрільцем у відділенні снайперів, взводу снайперів. 214 окремого спеціального батальйону OPFOR. Виконували завдання на лінії фронту, ходили на штурми, тримали оборону в окопах, - каже Анастасія Морозик.
Загалом 5 родин військовослужбовців отримали ордени посмертно для своїх героїв.
Слід зазначити, що це не перше вручення орденів за мужність і що географія захисників які полягли захищаючи нашу державу вона розповсюджується на весь наш район, тому для держави дуже важливо щоб жоден наш герой не був забутим, - каже Володимир Леонов, в.о. голови Рівненської районної державної адміністрації.
Представники Рівненської райадміністрації зазначають, сім'ї загиблих героїв можуть звернутися за будь-якою допомогою до своїх територіальних громад. Бо це найменше, що можуть зробити представники влади для наших полеглих Героїв.
Читайте також: У Рівному попрощалися з підполковником Сергієм Стрільцем та прикордонником Артемом Грачовим (ВІДЕО)