На Дубенщині попрощалися із Михайлом Оленюком. У Рівненському районі останнім земним шляхом провели п’ятьох Героїв, які боролися за волю та незалежність України: Юрія Столярчука з Острозької громади, Олексія Драганчука з Рівного, Федора Головина та Михайла Сокота із Березнівської тергромади, Віталія Демчука з Бабинської. На Сарненщині провели в останню дорогу Павла Вакулка.

На Дубенщині попрощалися із Михайлом Оленюком. Захисник народився 27 лютого 1988 року, проживав у Радивилові. Мобілізований до лав Збройних Сил України у квітні 2023 року. Служив солдатом механізованого відділення механізованого взводу. На жаль, воїн передчасно помер 1 квітня 2024 року. Поховали Михайла з військовими почестями на кладовищі в рідному місті. Герою назавжди буде 36…

У Рівненському районі останнім земним шляхом провели п’ятьох Героїв, які боролися за волю та незалежність України: Юрія Столярчука з Острозької громади, Олексія Драганчука з Рівного, Федора Головина та Михайла Сокота із Березнівської тергромади, Віталія Демчука з Бабинської.

Юрій Столярчук народився 3 березня 1988 року у селі Грем’яче на Острожчині. Навчався у місцевій школі, потім в Острозькому вищому професійному училищі здобув професію будівельника. У лави Збройних Сил України був призваний у лютому 2023 року. Отримав поранення. Загинув Захисник 1 квітня 2024 року внаслідок удару дрона-камікадзе на Донеччині. Зупинилося серце Героя на 37-му році життя. Без батька залишився малолітній син.

Олексій Драганчук народився у Рівному. Єдина дитина в сім’ї. Закінчив 19-ту школу, потім Рівненський автотранспортний фаховий коледж НУВГП. Разом з дружиною виховував двох донечок, був турботливим татом і люблячим чоловіком. З 1 вересня 2022 року Олексій приєднався до лав ЗСУ. Брав участь у бойових діях на Запорізькому та Донецькому напрямках. Під час боїв був двічі поранений, щоразу повертався у стрій. 31 березня 2024 року 35-річний солдат загинув від отриманих під час стрілецького бою поранень на Донеччині. Поховали воїна на кладовищі «Нове» у Рівному.

У Гощанській і Бабинській громаді попрощалися з Віталієм Демчуком. Захисник народився 20 серпня 1992 року в багатодітній родині в Гощі. Був наймолодшим із трьох синів. Середню освіту здобув у місцевій школі. У 2011 році закінчив Квасилівський професійний ліцей, отримав спеціальність муляра-пічника-штукатура. У 2015 році одружився і молоде подружжя переїхало жити в село Мнишин Бабинської громади, звідки родом дружина. Віталій Демчук був мобілізований до війська 7 листопада 2023 року. Після навчання військовій справі служив на Харківщині. За тиждень до загибелі підрозділ, в якому служив солдат, перевели на Донецький напрямок. Загинув 31-річний Герой 31 березня 2024 року на Донеччині.

У Березнівській громаді провели в останню дорогу двох Захисників – Федора Головина та Михайла Сокота.

Федір Головин народився 7 лютого 1973 року в селі Бистричі. У сім’ї виховувалось 4 дітей, усі хлопці. Росли здоровими, працьовитими, дружніми. Разом допомагали по господарству, вчили уроки, разом і бешкетували. Федір любив математику, спорт і автомобілі, мав багато друзів. Після навчання у місцевій школі закінчив корецьку автошколу, де здобув кваліфікацію водія категорії В і С. Потім була військова служба, робота, одруження - звичайне життя. Війна перекреслила мирні плани. Федір із жовтня 2023 року - старший водій-телефоніст стрілецької роти. Воїн мужньо боронив країну на Донецькому напрямку. 2 квітня 2024 року ворожа куля обірвала життя солдата.

Михайло Сокот народився 25 листопада 1995 року в селі Князівка. Після закінчення школи був призваний на строкову військову службу до лав ЗСУ, де зарекомендував себе як зразковий військовослужбовець. Його батькам командири дякували за сина – відповідального, розумного, людяного. У 2014 році воїн уклав контракт на проходження військової служби, був учасником бойових дій у зоні АТО. У червні 2022 року солдат знову став на захист України. 28 вересня 2022 року стрілець-санітар десантно-штурмового батальйону загинув на Харківщині, виконуючи бойове завдання. Остання дорога Михайла додому була дуже довгою. Після тривалих пошуків Герой повернувся «на щиті». Поховали молодого воїна в рідному селі. Захиснику назавжди буде 27…

На Сарненщині провели в останню дорогу Павла Вакулка. Захисник проживав у селі Катеринівка Немовицької громади. У березні 2023 року був призваний на військову службу за контрактом. У лавах ЗСУ старший солдат служив стрільцем-зенітником. На жаль, 27 березня 2024 року, виконуючи поставлені завдання у Харківській області, воїн загинув. Без сина залишилися батьки. Поховали Героя в рідному селі.