Петро Байдан народився у Рівному 20 червня 1970 року. Закінчив школу-інтернат, здобув фах столяра-теслі у ПТУ №38. Після проходження строкової служби в армії у Владивостоці повернувся в Рівне та понад 10 років працював за спеціальністю у парку культури імені Тараса Шевченка, потім – на будівництві в Україні та за кордоном. Люблячий чоловік і батько, добрий і спокійний, готовий віддати все для рідних, максимально підтримати й допомогти. Захисника мобілізували до лав ЗСУ у травні 2022 року. Після поранення знову повернувся до війська. Воїн разом з побратимами брав участь у бойових діях на Донеччині, Луганщині, Харківщині. 53-річний головний сержант загинув 29 жовтня 2023 року під час штурмових дій на Харківщині. Воїн довгий час вважався зниклим безвісти. Лише напередодні нового року під час обміну вдалося повернути тіло Героя з тимчасово окупованої території.
Рівнянин Вадим Малахов народився 2 вересня 1970 року. Закінчив школу №23, здобув фах слюсаря у ПТУ №10. Багато років пропрацював за спеціальністю на ПрАТ «Рівне азот».
Надзвичайно добрий, спокійний, стриманий. Чоловік все намагався робити для своєї сім’ї – дружини та єдиного сина. Був мобілізований до Збройних Сил України у липні 2023 року. Служив прикордонником на Донеччині. 53-річний старший солдат Вадим Малахов загинув 17 лютого 2024 року під час бойових дій.
Дмитро Русін народився на Острожчині, а згодом, у 2002 році, родина переїхала жити у Глинськ, на Здолбунівщину. Дмитро виховувався у великій сім’ї – з трьома сестрами та трьома братами. Навчався у Глинській ЗОШ, на вечірній формі у Здолбунівській ЗОШ І-ІІІ ст. №4. Згодом, пройшовши професійне навчання від Центру зайнятості, працював у ПСП «Хлібороб», потім – на хлібзаводі «Рум’янець». Дмитро дуже любив рибалити, охоче допомагав з осінніми виловами риби на ставках. Любив свою родину, мав багато планів на майбутнє. У грудні 2023 року услід за братом Дмитро добровольцем пішов до ЗСУ. Пройшовши підготовку на полігоні, брати вирушили на захист Харківської області. 15 лютого цього року солдат Дмитро Русін загинув від осколкового поранення. Йому назавжди буде 23...
Юрій Воробей – житель села П’яннє Острожецької громади, що в Дубенському районі. Службу в Збройних Силах України проходив на посаді гранатометника стрілецького відділення. На жаль, захисник загинув 17 лютого цього року під час виконання бойового завдання в Харківській області. Поховали Героя у рідному селі, останню шану йому прийшли віддати рідні та земляки, друзі та побратими.
Сергій Гуменний народився у 1985 році в селі Колодязне Березнівської громади у багатодітній родині. У 2002 році закінчив місцеву школу. Товариський, життєрадісний, завжди мав свою думку і болісно реагував на несправедливість. Захисник боронив Україну від московських окупантів з березня 2023 року. Був гранатометником механізованого батальйону. 12 лютого цього року Герой загинув під час виконання бойового завдання у Донецькій області.
Сарненець Віталій Олещук - військовослужбовець 60-ої окремої механізованої Інгулецької бригади. 22-річний лейтенант мав позивний «Космос». З перших днів повномасштабного вторгнення він обороняв Київ. Був командиром взводу 23-ї механізованої роти, а потім став командиром роти. У 2023 році він боронив одну з найгарячіших точок фронту – місто Бахмут. На жаль, 17 лютого цього року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку ворог безжально обірвав життя Героя. У Віталія залишились батьки, брат, сестра, кохана. Поховали воїна Алеї Героїв у рідних Сарнах.
Олександр Мельничук – житель села Яблунька Степанської громади, що на Сарненщині. Був призваний до війська за мобілізацією у лютому минулого року. Служив гранатометником. На жаль, 18 лютого 2024 року 50-річний воїн загинув під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку. У героя залишилася дружина.