Головною метою цього свята є сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн, взаємозбагачення їхніх культур, відродження самобутніх традицій та звичаїв.
Історія цього святкового дня має трагічне коріння. 21 лютого 1952 року в Бангладеші владою було жорстоко придушене повстання проти заборони на використання бенгальської мови в країні. Для Бангладешу це стало днем пам’яті загиблих за свою рідну мову.
Мовну ідентичність нашої солов'їної намагалися ліквідувати більше, ніж будь-яку іншу мову.
Як пише Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирають мову».