Ігор Гуц проживав у селі Маслянка Млинівської тергромади.
На військову службу був мобілізований 25 лютого 2022 року.
Сержант Сил територіальної оборони з червня 2023 року служив в роті радіоелектронної боротьби. Будучи старшим оператором відділення технічного супроводу сенсорів БПЛА взводу технічно-аналітичного забезпечення роти радіоелектронної боротьби перебував за бойовим розпорядженням Командування в операційній зоні ОУВ «Запоріжжя».
9 вересня помер у лікарні на Запоріжчині.
Василина Сергій народився 5 серпня 1991 року в селі В’юнівщина, Здовбицької громади.
Закінчивши 11 класів Гільчанського ліцею, вступив на навчання до Рівненського університету водного господарства на факультет менеджменту та здобув професію управлінця транспортними засобами.
Згодом був призваний на строкову службу у м. Мелітополь Запорізької області, у військах транспортної авіації.
У 2016 році повернувшись зі служби багато працював, опановував різні професії.
5 липня 2022 року, отримавши повістку з військкомату, вступив до лав ЗСУ. Спочатку Яворівський полігон, згодом у складі 43-ої артилерійської бригади направлений в м. Сміла, Черкаської області.
З 26 липня 2023 року у складі 25-ої штурмової бригади виконував бойові завдання на нульових позиціях в н.п. Роботино, Запорізької області. Отримав спеціальність гранатометника.
9 вересня в ході виконання бойових дій в районі населеного пункту Роботино Пологівського району Запорізької області під час наступальних дій при зіткненні з ворогом в результаті мінометного обстрілу, солдат Василина Сергій Олександрович отримав поранення несумісні з життям.
Новицький Василь, 1991 року народження, житель с. Кустин, Олександрійської громади.
Командир бойової машини, командир відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону військової частини А 1556.
Загинув 10 вересня під час штурмових дій та танкового обстрілу в бою поблизу населеного пункту Приютне Запорізької області.
Андрій Благодир народився 19 квітня 1988 року у Рівному.
Закінчив школу №27. Навчався в НУВГП впродовж одного року, після чого працював в будівельній галузі, їздив на будівництва по Україні.
В армії він не служив, але в липні 2022 року пішов воювати. Після цього двічі отримав поранення та контузію. Був у лавах Сил спеціальних операцій. Командир бойової машини.
Загинув 8 вересня 2023 року в Запоріжжі, перебуваючи на стаціонарному лікуванні від отриманих на бойовому завданні травм.
Павло Ващик народився 2 липня 1978 року у Рівному.
Навчався в 1 школі. Закінчивши ПТУ 38, пішов в армію, де служив у десантно-штурмовому підрозділі. Після армії вступив до Львівського інституту залізничного транспорту. Далі працював в цій сфері, бував на роботі за кордоном.
В листопаді 2022 року Павло добровольцем вступив до лав ЗСУ. Там він був водієм роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення.
Загинув 11 вересня 2023 року під час виконання бойових завдань в Запорізькій області.
Світла пам’ять та вічна слава і честь Героям.
Щирі співчуття родинам загиблих.
Читайте також: На багатостраждальному майдані Незалежності у Рівному попрощалися з двома Захисниками України