Сергій Онищук народився у Рівному, здобув фах товарознавця у кооперативному коледжі, але за спеціальністю не працював. Натомість знайшов своє покликання у будівництві.
"Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, ми разом із церквою допомагали евакуйовувати людей з найгарячіших точок. Тато активно нам допомагав. Евакуйовували населення Запоріжжя, Києва... А коли стало відомо про ті жахи, які відбувалися у Бучі, тато не витримав і пішов у військкомат, аби записатися добровольцем у Збройні сили України. Він не міг чекати. Не хотів, аби ці звірства повторилися у нас тут у Рівному чи будь-де взагалі. Він хотів допомогти зупинити ворога," - розповідає син Героя Михайло.
Проте у травні 2022 року однострій Сергій не одягнув. Покликали його стати на захист країни вже у січні 2023-го.
"Тато проходив навчання на полігоні на Закарпатті, а згодом їх передислокували у Запорізькому напрямі. Саме туди, де починався контрнаступ. На його рахунку було не багато "завдань", але побратими кажуть, що саме тато був одним з тих, хто перший був готовий іти в бій. Його сміливість, відвага та бажання могли дати фору молодим," - продовжує Михайло.
Добрий, компанійський, жертовний Сергій завжди допомагав людям. Був альтруїстом у багатьох питаннях, а для інших нічого не шкодував. А ще дуже любив спідвей, не пропускав жодного змагання, яке проходило у Рівному.
Найбільшою цінністю його життя були двоє синів та четверо онуків - наймолодшим двійняткам заледве виповнився рік. Дбав про дружину та старенького батька...
Та на жаль, 12 червня 2023 року під час ведення наступальних дій в районі села Мала Токмачка Запорізької області внаслідок артилерійського обстрілу 56-річний сержант Сергій Онищук загинув.
Прощання із Героєм відбудеться завтра, 9 липня, об 11.00 на майдані Незалежності. Поховають його на кладовищі "Нове"...