З перших днів повномасштабного вторгнення Тарас Юзвяк не вагаючись пішов у лави Збройних Сил України.
За станом здоров’я мав можливість бути далеко від війни, але за покликом душі та серця став на захист рідної землі.
Перший місяць служби перебував на Заході України, а далі впевнено та рішуче обороняв Схід своєї держави.
"Хто як не ми? Хто як не я? Хто захистить мою сім’ю окрім мене самого?" - так завжди говорив Тарас, повертаючись щоразу на фронт. Адже, Тарас Юзвяк був учасником в антитерористичної операції у 2014-2015 роках, забезпечував її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції, а саме:
- м. Дебальцеве Донецької області;
- населений пункт Станиця Луганська Луганської області;
- населений пункт Червоний Жовтень Донецька область;
Маючи такий бойовий досвід, Тарас Юзвяк не міг просто сидіти в дома, він впевнено та рішуче з перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації був першим у місцевому військкоматі.
Його побратими зазначили, що він був справжнім воїном, вірним другом, людиною слова та мужності, зразком незламності та вірності своїй країні.
Для Тараса Юзвяка справедливість і честь були завжди на першому місці. Він з честю боронив Україну, мріяв про Перемогу і робив усе для того, щоб гідно протистояти ворогу, але під час мінометного обстрілу, отримавши поранення несумісні з життям.
21.10.2022року Тарас загинув у населеному пункті Бахмут Донецької області відстоюючи та захищаючи право на наше безпечне життя, він не шкодуючи віддав своє.
В Юзвяка Тараса Андрійовича залишилися дружина з сином, батьки, сестра.
Підписати петицію можна за посиланням: http://surl.li/hzyhu
Читайте також: Острозька громада в останню дорогу проведе загиблого захисника Петра Гарбарчука