Представники УТОСу роками надсилають до Верховної Ради та Міністерства соціальної політики листи із проханням про хоча б часткове фінансування їхньої організації. Проте, допомоги ні зі столиці, ні від місцевих чиновників не бачать. Тепер рівняни, позбавлені щастя бачити, можуть позбутися ще й щастя чути акомпанемент баяна, під який співає їхній колектив. Інструмент вкрай старий і ось-ось розвалиться, а на новий грошей в УТОСу немає. Єдина надія - на допомогу небайдужих людей.

В Рівне нській області нині проживає понад півтори тисячі інвалідів по зору 1 та 2 групи. Більшість з них — люди працездатного віку. Та через свої обмежені можливості повинні практично цілими днями сидіти вдома. Тому товариство сліпих дає їм можливість хоча б якось відволіктись, та відчувати себе потрібними в суспільстві.

Фінансують УТОС спонсори, та й тих з кожним роком меншає. Якщо так буде і далі то організація не зможе існувати. Адже тільки за опалення треба платити 4 тисячі гривень на місяць. Звернення за допомогою до держави марні.

Зараз же незрячі не просять грошей. Хоча б, кажуть, подарували баян, старий на очах розвалюється та кнопки западають. Потрібен він для співу. Адже на базі УТОСу діє хоровий ансамбль „Оберіг”. Раз на тиждень люди з хворобами органів зору зустрічаються на репетиціях. Готуються до свят та виступають на фестивалях, де неодноразово посідали перші місця.

Ще інваліди раді б частіше демонструвати свою творчість. Та, кажуть, нечасто запрошують виступати, тому доводиться обходитись УТОСівськими вечорницями.