Рівне вклониться у пошані перед відданістю вірного захисника України , неймовірно сильного чоловіка з очима кольору неба - Ігоря Люшина.

Ігор Люшин народився у на Рівненщині, у селі Невірків, Корецького району. Там закінчив школу, а за тим здобув освіту вчителя фізкультури у нашому Рівненському державному гуманітарному університеті. Служив у Запоріжжі у внутрішніх військах МВС, а далі - знайомство з коханою дружиною Діаною, шлюб, дітки, сімейні клопоти...

"Познайомилися ми давно, жили на Київщині в Ірпіні, Бучі, а останні п'ять років - у Маріуполі, звідки я й родом. Виховували разом прекрасних донечку та сина, загалом, жили своє щасливе життя..., - розповідає дружина загиблого Героя Діана. - 24 лютого, коли почалася війна ми одразу покинули місто, Ігорю було важливо, щоб і я, і наші діти були в безпеці. Ми повернулися на Рівненщину, пожили у його селі, а потім поїхали у Рівне. Ігор став на облік, шукав роботу... Але не встиг, його мобілізували. Відтоді, всі 11 місяців його служби він був на нулі...".

У перші дні війни Ігор не став ховатися, він знав, що боронити державу - більше ніж просто обов'язок. Принциповий, врівноважений, щирий - таким його пам'ятають усі рідні та друзі.

"За увесь час служби він лише кілька разів приїздив додому, але коли був з нами - завжди знімав форму і весь час проводив з дітьми. Він назавжди залишиться для них найкращим татком", - каже дружина Захисника.

Про війну чоловік розповідав небагато, не хотів засмучувати рідних, тож на зв'язок виходив, щоб почути добрі звістки від сім'ї.

"Війна насправді далеко не така, як в телевізорі чи на фото. Вони там були в дуже важких умовах, під спекою, дощами, в мороз та сніг. Але Ігор - людина неймовірної сили. Навіть після лікування у госпіталі - він повертався до своїх хлопців, бо ж відчував безмежну відповідальність перед побратимами", - пригадує дружина Героя.

А ще - він любив майструвати, добре розбирався у всьому, до чого прикладав свої руки. Мав насправді золоті руки, в яких робота наче сама виконувалась. А головне - кожну розпочату справу доводив до кінця.

"Багато друзів, знайомих зверталися до Ігоря за порадою, з проханням допомогти — він ніколи не відмовляв. Врівноважений, спокійний, мудрий...Та й вдома все тримав на собі. Він був мій спокій, розрада, впевненість, любов. Таким і залишиться для мене назавжди” - розповідає дружина Героя Діана.

32-річний сержант Ігор Люшин загинув 24 квітня внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання завдання поблизу населеного пункту Червонопопівка на Луганщині.

Прощання із Героєм відбудеться у п'ятницю, 28 квітня, о 12:00 на майдані Незалежності. Поховають його на кладовищі “Нове”. 

Вічна пам'ять Герою.

За інформацією пресслужби Рівненської міської ради.

Читайте також: Боронив Україну до останнього: у Рівному прощалися з молодшим сержантом Віталієм Варшиком (ВІДЕО)