За особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку та високий професіоналізм орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно нагороджено Гордійчука Богдана Федоровича із Рівненщини.

 Про це йдеться в указі Президента України.

Богдан Гордійчук народився у селі Золотолин тоді ще Костопільського району. Тут же пішов у школу, а згодом сім’я переїхала у Рівне.

«Це був 2014 рік, як раз після Іловайська... Богдан зателефонував мені, мовляв, поїду в Білорусь, зароблю грошей. Як виявилось, тоді він вперше мене обманув. Бо вже за певний час зізнався: “Мам, якщо ти стоїш, то сядь. Я в тренувальному таборі в Новограді-Волинському”. А у жовтні разом з бійцями УНСО вони поїхали на Схід... Як згадаю тих хлопців на присязі: всі змотивовані, підготовлені, очі сяють — сіль нації. Вони рвалися в бій, бо точно знали заради чого туди йшли,», — розповідає мама Героя Людмила.

Лише тоді мама пригадала, що синові пророкували військове майбутнє, казали, що він природжений воїн. Богдан знав, що буде велика війна.

«Тож з хлопцями своїми домовилися, що у випадку початку зустрічаються в певному місці — захищати столицю. 24 лютого він розрахувався з роботи, а вже 25 був у Макарові під Києвом. Коли ж рашисти відступили, їх — найкращих з досвічених — відібрали в бригаду спецпризначенців» - розповідає Людмила.

Остання операція відбувалася на Харківщині за кілька кілометрів від російського кордону. Бійці повертались у гарному настрої після вдало проведеної операції. Автівка, в якій їхали воїни, наїхала на міну.

Напередодні Різдва військовослужбовець з Рівного Богдан Гордійчук попросив у своїх брата та сестри Сергія та Катерини Марчуків антидронову рушницю та пеленгатор до неї. На жаль, наступного дня захисник загинув, але в пам'ять про нього, прилади все ж передали для його побратимів. Необхідну суму коштів вдалося зібрати разом з однодумцями всього за 5 днів.

Читайте також: Двох військових з Корецької громади посмертно нагородили орденами «За мужність»