Евакуйовувала поранених з найгарячіших точок. Мова йде про 27-річну військову фельдшерку з Березнівщини Марію Власюк. Дівчина загинула у квітні минулого року, коли виїхала на поле бою за пораненими. За свою службу медикиня врятувала сотні побратимів, за що у квітні 2022 року отримала орден «За мужність III ступеня». Нині брат Марії просить присвоїти їй почесне звання "Героя України"(посмертно). Більше - дивіться далі у сюжеті.

 Маленька дівчинка з великим серцем. Саме так кажуть про Марію Власюк усі, хто її знав. 27-річна фельдшерка евакуаційного відділення медичної роти загинула 24 травня на Луганщині під час евакуації поранених з поля бою. За її мужність та відвагу брат дівчини просить присвоїти їй почесне звання "Героя України" (посмертно).

Вона настільки її заслужила, що всі хто з нею були знайомі казали на скільки вона була відважна, хоробра. Даже самі із військової частини говорили, таку дівчину як вона не бачили. Безстрашну, - каже Іван Власюк, брат Марії.

Спершу Марія Власюк працювала медсестрою в Рівненській центральній міській лікарні. Однак, спілкуючись з пораненими бійцями вирішила змінити стіни закладу на поле бою.

Коли вона працювала, часто вона зустрічалася із пораненими бійцями, АТОшниками. На неї це вплинуло, вона сказала: "Я більше так не можу сидіти на 1 місці". У 2017 році вона отримала військовий квиток і підписала контракт з 80 ДШБ, пройшла курс молодого бійця у ДЕСНІ, потім пройшла навчання бойового медика у Литві. Її перша ротація була у 2018 році: Бердянськ, Маріуполь, Широкине. Як сталося повномасштабне вторгнення. вона там від початку була. Перше було: Миколаїв, Херсон, а потім Луганська область. І тоді на жаль весною + Вона евакуйовувала наших хлопців, попала під арт обстріл і загинула,  - каже Іван.

Повномасштабне вторгнення старша сержантка зустріла на Херсонщині, потому її у складі 80-ї бригади перевели на Миколаївщину. Невдовзі був Ізюм, Харків. Останнє місце служби — Білогорівка на Луганщині. Саме там автівку, у якій їхала дівчина за пораненими обстріляли з артилерії рашисти. І майже усі хто там був загинули.

Інші себе трохи може зберігали б, а вона ішла вперед, вона не мала цілі щоб сховатися за когось. Була просто відважна, - згадує мама Марії Антоніна.

29 травня минулого року Марію Власюк зустріли у рідному селі на Березнівщині та провели в останню путь. У пам`яті брата вона назавжди залишиться веселою, доброю та активною меншою сестрою.

Вона була дуже мега активна, хоробра, постійно в школі їздила на змагання. В неї багато грамот по фізкультурі. Вона віджималася, бігала, була спортсменкою, - продовжує Іван.

Тепер уся інформація про заслуги Марії перед країною зібрана на столику у її кімнаті. Є тут і орден «За мужність III ступеня», яким Президент нагородив дівчину за місяць до її загибелі. Мови про те, щоб піти з фронту, навіть і не було поки триває війна, пригадує мама медикині. Але в майбутньому дівчина хотіла вступити до університету і здобути фах травматолога

Вона не перший рік була на цих вогняних точках. їй можна було б вже в любій лікарні лишитись працювати. Але в неї такий поклик душі був - допомогти пораненим.  Вона була на передовій, в самих гарячих точках. Вона багато дуже врятувала поранених солдат, вона ніколи не зважала на себе. Треба, значить треба. Іти. забирати. І це не обговорювалось навіть, - каже пані Антоніна.

Тому в знак пам`яті про героїзм відважної дівчини рідні просять підтримати петицію розміщену на сайті Президента України. Оскільки звання "Героя України" молода фельдшерка своєю працею заслужила. Смерті вона не боялася, але врятувати від неї хотіла своїх побратимів. 

Читайте також: Рівнянину Богдану Нікітіну просять присвоїти почесне звання Героя України посмертно