Олександр Супрун командир пожежного відділення у Приморську, повномасштабне вторгнення зустрів на роботі. Розповідає коли у невеличке курортне місто на березі Азовського моря зайшли російські військові містяни своїми силами намагалися чинити опір окупантам. Виходили на мітинги. В посиленому режимі Олександр ніс службу три місяці. Потім начальник його частини пішов на співпрацю з окупантами. Рашисти поставили ультиматум: або співпрацювати з ними, або не виходити на роботу. Олександр зізнається майже усі працівники відмовилися працювати на росіян.
Тоді Олександр вирішив разом з сім'єю вирішив евакуйовуватись з міста. Каже заздалегідь готувався до такого сценарію. Разом з дружиною та двома дітьми вирішили поїхати до родичів у Рівне. Дорога була не з легких. На одному з блок-постів стояли чотири доби. Нині Олександр працює рятувальником у Рівному. Розповідає, специфіка роботи така ж як у Приморську - допомагати людям та гасити пожежі. Втім, зізнається є деякі речі, до яких доводилось звикати. Перш за все - це багатоповерхівки, яких у Приморську немає.
Рідне місто Олександра зараз під окупацією. Рятувальник намагається не втрачати зв'язок з рідними та близькими у Приморську.
Олександр Супрун дуже сумує за своїм містом. Впевнений, скоро його звільнять і повернеться допомагати землякам. А ще Олександр Супрун знає, що зробить найперше у рідному Приморську після перемоги України у війні.
Запобігти, врятувати, допомогти - це основні принципи рятувальників. Втім, найголовніше - не зрадити присязі та Україні. З цим завданням Олександр Супрун впорався на відмінно. Герой-рятівник завжди поруч, навіть якщо він за тисячі кілометрів від дому.
Читайте також: Незважаючи на складні часи та умови школярі Рівного показують високі успіхи у навчанні