Обидва військові, обидва боролися за Україну до останньої каплі крові, обидва такі молоді...
Рівнянин Богдан Дзедзеля з дитинства мріяв бути десантником, задивлявся на хлопців у військовій формі. Тож по закінченню школи не квапився обирати виш, говорив, що спершу піде служити в армію, а вже потім визначатиметься, куди вступатиме.
Коли Богданові було лише 18, він підписав свій перший контракт, був десантником. У 2020-2021 був в зоні ООС. А після того постійно говорив, що мріє вивчитися на бойового медика.
На початку війни їхній батальйону був в Миколаєві, саме по плану їх переводили на схід.
Останній раз Богдан виходив на зв'язок із мамою 18 березня. Останніми словами, які вона почула від єдиного сина, були: Мамуль, люблю тебе. Все буде Україна.
Снігурівка довгий час була під окупацією. Це 9 місяців пекельного чекання та пошуків. Мати надіялась, що син живий у полоні. Солдатові Богдану Дзедзелі назавжди лишиться 20 років.
Попрощалися у Рівному і з польський добровольцем, який навчав бійців ТрО у Рівному.
До Рівного Кшиштоф Тифель прибув 26 квітня разом з іншими іноземцями.Тут він підготував багатьох вояків. Але крім тренування, хотів безпосередньо захищати людей. Тому сам вирішив їхати на передову. Адже захищав головне: людей, незалежність і свободу.
Член Інтернаціонального легіону територіальної оборони України Кшиштоф Тифель загинув під Бахмутом 4 грудня. За бажанням рідних тіло захисника України піддали кремації, а поховають його, як того хотів сам Герой, у Рівному.
Читайте також: У Костопільській громаді в останню дорогу провели Героя