В останню путь містяни провели Олександра Савіцького, який загинув під час виконання бойового завдання.

Олександр Савіцький народився 19 липня 1984 року на Харківщині у родині Надії та Валерія Савіцьких. Згодом родина переїхала до Здолбунова. Зростав разом зі старшою сестрою Оксаною, закінчив дев’ятирічку у міській 4-й школі. Потому вступив до Мирогощанського аграрного коледжу на факультет механізації. Продовжив навчання у Львівському державному аграрному університеті.

Завершивши навчання, пішов на військову службу за контрактом у лавах ЗСУ. Коли закінчився контракт, Олександр почав працювати на підприємстві «Волинь-Цемент» філії «Дікергофф Цемент Україна». Колеги згадують його як відповідальну людину, яку усі поважали й підтримували. Згодом перейшов на фірму «Транс-М», працював інженером.

У 2010 році одружився. В Олександра та Оксани народилося двоє синів: Даниїл та Тимофійко. Олександр любив брати хлопців на риболовлю, завжди приділяв їм час. Мав багато друзів.

Після початку повномасштабного вторгнення Олександр прийшов до військкомату 14 березня, а наступного дня його вже мобілізували. Служив старшим оператором апаратного взводу зв’язку. Проходив військову службу на Черкащині, Дніпропетровщині, Донеччині.

Телефонуючи рідним, непокоївся, чи все у них добре, наказував мамі, щоб берегла себе. Востаннє спілкуючись з рідними, просив, аби оберігали один одного і завжди були разом.

10 вересня від командира частини, де служив Олександр, надійшла звістка про те, що 5 вересня старший солдат Савіцький Олександр Валерійович загинув внаслідок вибухової травми, несумісної з життям, виконуючи бойове завдання у бою за Батьківщину, виявивши мужність і стійкість, вірний військовій присязі. Йому було 38 років.

Підтримуємо родину бійця у її безмежному горі. Нехай Господь допоможе пережити важкий біль втрати. Олександрові Савіцькому, нашому Герою-захиснику - світла пам'ять і вічна шана, додали в Здолбунівській міській раді 

Читате також: Зберіг життя інших, ціною власного: у Рівному попрощалися з героєм