Роман Луцик народився 22 червня 1994 року у Здолбунові, в родині залізничників Оксани та Петра Луциків. Зростав у великій дружній сім’ї разом зі старшою сестрою Іриною.
Навчався у міській шостій школі, де закінчив 9 класів. Потому продовжив навчання в Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту за спеціальністю «Столяр-будівельник, тесля».
Завершивши навчання, працював на меблевій фабриці у Квасилові, бував на заробітках.
У травні 2020 року Роман уклав контракт на проходження військової служби в лавах ЗСУ. Коли 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення, Романа з побратимами підняли по тривозі. Відтоді боєць на своєму танку воював у різних куточках нашої держави, які намагався загарбати агресор.
Рідні розповідають, що у вільні хвилини Роман завжди телефонував найближчим людям. Спілкуючись з сестрою, завжди цікавився, як справи у племінниць, яких дуже любив.
Наприкінці літа боєць пошкодив п’яту, невдало зістрибнувши з танка. Проте до шпиталю не звернувся – не хотів покидати побратимів.
Востаннє Роман виходив на зв'язок з сестрою 5 вересня. А вже наступного дня від командира військової частини, де служив Роман, надійшла звістка про те, що 6 вересня солдат Роман Петрович Луцик, вірний військовій присязі, під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України загинув внаслідок ворожого обстрілу на Харківщині. Життя Романа обірвалося в розквіті сил: йому було всього 28.
Найщиріші співчуття родині героя, горе якої безмежне. Сумуємо та підтримуємо рідних Романа у важку годину скорботи.
Світла пам'ять та довічна шана героєві!, - зазначили в Здолбунівській міській раді.
Читайте також: В Сарнах попрощалися із загиблим військовим Дмитром Смиком