Петро Мешко народився у Рівному. Навчався у шостій школі, а за тим вступив у Клеванський професійний ліцей, де здобув фах автослюсаря.

 Черговим етапом у життя стала строкова служба. Її Петро проходив у прикордонних військах. А за тим повернувся додому. Працював будівельником у ТОВ “Капітал інвест ДТМ”.

Веселий, компанійський, добрий та щедрий. Він нікому ні в чому не відмовляв, любив бути серед людей, у товаристві...

А ще з дитинства любив грати у футбол. Робив це за першої нагоди, а свого часу навіть грав за одну з команд місцевого клубу. Цю любов хотів передати і сину — п’ятирічному Іллі.

“Коли розпочалася війна ми з братом разом пішли у військкомат добровольцями. Розуміли обоє, що зайвих пояснень тут не треба. Треба захищати нашу країну, дітей, треба зробити все, що в наших силах, щоб ворог не прийшов сюди, на Рівненщину,” - розповідає брат Героя Володимир.

У недовгих телефонних розмовах Петро розповідав про службу. Був відвертим, що нелегко, і багато хлопців отримують поранення, багато гине... Та на всі прохання берегтися, відповідав своєю звичною фразою: “Я ж заговорений, нічого мене не візьме! Все буде добре!”

Володимир розповідає, що жодних сумних думок у брата не було. Вірив у перемогу та повернення додому...

“Жодного остраху, тільки погляд вперед! І ніяк інакше, ні кроку назад — так Петро жив, і нам тепер так треба жити!”

40-річний солдат Петро Мешко загинув 8 серпня, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини поблизу с. Новомайорськ Донецької області...

Прощання із Героєм відбудеться завтра, 13 серпня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховають його на кладовищі “Нове”.

Нагадаємо, завтра, 13 серпня, на Здолбунівщині в останню путь проведуть загиблого захисника Миколу Бондаря