Павло Мельничук народився у Рівному, навчався у Квасилівському ліцеї, все життя пропрацював водієм. Разом із дружиною оселилися в Квасилові.
«Паша дуже любив автівки, міг годинами розбиратися, їздити, перевіряти. Це було у нього наче в крові. Та й умів це робити. Руки мав просто золоті. Дома все робив сам, ремонтував, оновлював, і так вже ладно у нього то виходило,» - пригадує Наталія.
А ще любив нарди, грав вправно і залюбки, хоча на першому місці все ж була його п’ятирічна донечка.
«Паша уже любив Машеньку, у садочок носив її на плечах, вчив її рибалити. Він любив ловити рибу, міг на нічну риболовлю їздити і брав донечку з собою, навіть якщо треба рано вставати, Машенька завжди з татом із задоволенням їхала,» - пригадує Наталія.
Новину про початок повномасштабної війни в країні Павло сприйняв болісно. Веселий, добрий чоловік ніяк не міг прийняти, що на рідну землю прийде ворог. Тож хоч і не служив раніше в армії, пішов добровольцем.
«Його переконували не робити цього, бо ж досвіду немає. Але Паша був гордим, якщо він щось вирішив, то вже нікого не слухав. На все відповідав питанням «А хто тоді піде? Що буде, як прийде біда в твою сім’ю?» Спершу був недалеко від дому, вчився, за тим поїхав далі. Коли я починала в розмові схлипувати, завжди казав, щоб перестала, бо інакше не буде більше телефонувати, а потім так важко «Це війна…». Він усього місяць прослужив…» - розповідає дружина.
Наталія пригадує, чоловік не приховував, що було тяжко. Навіть передчував, що повернеться додому або пораненим, або…
Старший навідник гранатометного відділення солдат Павло Мельничук загинув 18 липня поблизу Авдіївки внаслідок мінометного обстрілу. Минуло лише чотири дні від його 36 дня народження та 12 річниці одруження, які він зустрів на передовій…
Прощання із Павлом Мельничуком відбудеться завтра, 24 липня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному, об 11.00 панахиду відправлять у храмі Петра і Павла у Квасилові. Поховають Героя на кладовищі «Нове»…
Вічна пам'ять Герою!
За інформацією Рівненської міської ради