За час свого існування, а це два з половиною місяці, соціальна служба супроводу незрячих допомогла уже 250 разів. Надія Щербак нічого не бачить із дитинства. Раніше ходила із тростинкою, а коли дізналася про службу супроводу, телефонує за допомогою щораз. Нині допомогти старенькій із покупками прийшла Лілія Бабіч. За руки свою підопічну тримає повсюди.
У магазині від провідниці теж є поміч. Та й продавець допомагає незрячим покупцям, коли ті самі. На покупки у Надії Щербак — сто гривень. Перелік продуктів — у голові. За більшістю товарів йдемо на ринок.Скупилися ще у кіоску з непродовольчими товарами: миюче, мило, пральний порошок.
П'ять гривень знижки, щоб вистачило на олію, зробила продавець. Сумка повна. Зі ста гривень нічого не залишилося. Грошей на покупки Надії Щербек забракло вперше.Покупки удома розбирає чоловік Надії Микитівни, теж незрячий. Каже: по господарству справляються самі, донька допомагає, коли час має.
Рівне стало пілотним містом, де запрацювала служба супроводу. Нині на 420-ох незрячих є 4 провідники. За супровід їм виплачуюють мінімальну заробітну плату.Якщо потреба у супроводі буде, то провідників отримають незрячі, які проживають у Сарнах, Дубні, Острозі, Кузнецовську.
