Джерело: Рівненська облдержадміністрація
У пам’яті 78-річного дудара з Дубровиччини близько сотні упівських пісень. Вони передають увесь біль сьогодення, розповідає житель села Переброди Герасим Карпович Хомич.

«Десятий мій сад, сад вишневий, як ти рано цвітеш, осипаєшся… Як на війну йшли, то їх рани сікли. Ой, ви рани мої, рани тяжкіє, ви кругом обійшли, а до серця не дійшли», - ці слова пісні були складені воїнами УПА, а Герасим Карпович їх пам’ятає змолоду.

Як розповідає дудар, ще з босого дитинства, коли усі діти в селі були пастухами, старші хлопці навчили його майструвати дудки та наспівали багатьох старовинних пісень. Про це пише Рівненська ОВА,

Чоловік також зазначає, що під час Другої світової війни, усю батькову родину, а їх було 6 осіб, вбили німці. За розповідями батька, його брат, який теж був Герасимом, мав музичний хист. Проте, нажаль, жодного тексту від дядька не лишилося. Серед його родини, пісні продовжує співати лише його син, а решта полюбляє сучасну музику.

«Історія та український біль повторюється. Кожне слово сторічної пісні, як сучасне. Хочу, щоб Господь цю війну закрив, щоб знову засяло сонце. Молюся за українських людей та воїнів», - підсумовує поліський дудар.

Читайте також: На Рівненщині вперше відбувся Ethno Open Space "Вишивання у саду" (ФОТО)