Мама морпіха Максима Кручка Ольга переглядає шкільний альбом свого сина за 9 клас. Каже, від початку повномасштабної війни не знаходить собі місця. її син зустрів війну на острові Зміїний. Востаннє Ольга розмовляла з сином 24 лютого. Він повідомив їй, що в Україні війна і аби сім'я була напоготові.
Потому 25 лютого з'явилася інформація, що військовослужбовці з острова Зміїний загинули. Втім, на наступний день рідні Максима побачили його та наших захисників на російських каналах, коли останніх, як полонених висадили у Севастополі. Тих самих, які запам'яталися легендарною фразою про російський корабель. Відтоді жодної звістки про долю Максима Кручка рідні не чули. Зверталися всюди. Відповідь одна, йдуть перемовини про обмін полонених. Він таки відбувся, наприкінці березня. Щоправда не всі моряки повернулись додому. Не прийшов і Максим. Ольга Кручок щодня намагається віднайти хоча б якусь інформацію про долю свого сина.
Ольга Кручок каже, син у неї відважний. Коли йому прийшла повістка, пішов до військомату. Звідти потрапив до Миколаєва, а потому у морську піхоту 88 батальйону 35 бригади у Болграді, що на Одещині.
Максим найменший син в сім'ї. Має двох старших сестер. Ті, розповідають про брата з посмішкою. Кажуть, він їхній улюбленець і постійно говорив, що морська піхота - це гордість Збройних сил України.
Після 24 лютого виявилось, що у Болграді на Максима чекає його дівчина Анна. Рідні не знали про неї.
3 червня Максиму Кручку виповниться 22 роки. Рідні надіються до того часу побачити його вдома. Нині ж хочуть хоча б почути голос Максима і дізнатись, що з ним усе добре. Просять допомоги у всіх небайдужих, хто володіє інформацією щодо полонених захисників острова Зміїний.
Читайте також: Захисник "Азовсталі", який під звуки вибухів співав "Стефанію", родом з Рівненщини (ВІДЕО)