Сьогодні в останню путь у Рівному проводжають Олександра Єфімчука - ще одного Героя, який віддав життя за Україну. Воно обірвалося 5 травня біля Рубіжного. До свого 28-річчя він не дожив 10 днів.

Олександр Єфімчук народився у селі Переділи Рівненського району. Коли навчався у школі, померла мама. Та Сашко зумів взяти себе у руки, гарно навчався, а за тим самостійно вступив у Київський політехнічний інститут на державну форму навчання, - повідомляє Рівненська міська рада.

У Сашка були золоті руки. Він покинув навчання і пішов за покликом серця. Працював у автомайстерні й так любив свою справу, що складно сказати, що це було для нього — робота чи хобі.

“Якось пригнали до них дорогу автівку, в якої були проблеми з мотором. Якісь там серйозні майстри дивилися, а нічого не могли зробити. А Саша особливо тому ніде не вчився, але таки зумів завести те авто. Всі так дивувалися! Він, мабуть, будь-яку машину міг завести,” - пригадує сестра Олександра Тетяна.

До нього їхали за порадою з Києва, Одеси, Вінниці, хоч хлопець був значно молодшим за іменитих колег.

Своє щастя знайшов у столиці — тут одружився з Наталею, тут же вирішили будувати своє родинне гніздечко.

У нього завжди виходило зробити більше, ніж міг. Олександр умів переконати усіх навколо, що поступово, обережно і все вдасться, й воно вдавалося.

“Сказати, що він був ідеальним чоловіком — цього слова замало для нього. Він був Героєм не тільки на полі бою, а й щодня. Завжди виручав, не залежно від часу доби чи місця. А люди, які з ним спілкувалися, ставали спокійнішими, сильнішими і добрішими, хоча він ніколи нікого не повчав...” - пригадує дружина Наталія.

Веселий, життєрадісний, позитивний... Навіть у найскрутніші моменти він завжди пригадував численні анекдоти чи смішні історії, аби підняти дух, коли, здається, зовсім не до цього.

Коли прийшла війна, Сашко вступив до тероборони Києва. Думки про те, що буде сидіти, склавши руки, у нього не було. Він рвався захищати, бо мав певний досвід служби, хотів показати іншим, навчати хоча б азам.

Олександр вступив до Добровольчого формування "Свобода" та став членом "Легіону свободи". Став командиром батальйону. Навчав інших, допомагав захищати рідну землю, а за тим підписав контракт з Нацгвардією.

“Він вірив, що ми маємо жити вільно, що повинні захищати зараз Україну заради майбутнього. Казав, якщо зараз опустимо руки, нічого не зробимо, то весь цей жах повториться з нашими дітьми. А цього він точно не хотів,” - розповідає Наталія.

Обірвалося життя Олександра Єфімчука 5 травня біля Рубіжного. До свого 28-річчя він не дожив якихось 10 днів.

Вшанування Героя розпочалося на майдані Незалежності у Рівному. А о 10:40 у Свято-Покровському соборі відправлять чин похорону. Поховають Олександра у рідному селі Переділи поряд з мамою.

Вічна Пам‘ять і Слава Герою!

Читайте також: Рівненщина втратила на війні молодого захисника