Володимир Зеленський дав велику пресконференцію у київському метро: головні тези

24.04.22

Вчора президент Володимир Зеленський дав велику пресконференцію для представників українських та міжнародних ЗМІ.

Головні цитати:

Я не дуже боюся замахів. Більше боїться моя охорона і моя сім'я
Є два шляхи припинити війну: дипломатичний і військовий. Будь-яка здорова людина обирає дипломатичний шлях, бо інакше можуть бути тисячи чи мільйони жертв.
Якщо будуть знищені наші люди в Маріуполі, якщо буде псевдореферендум в Херсоні, Україна вийде з будь-яких перемовних процесів.
Коли ми переможемо — ми будемо державою з найпотужнішою армією. Ми станемо однією з найміцніших держав Європи. Не тому що ми особливі, а тому що у нас немає іншого виходу.
Все що росіяни прорвуть і не дай боже окупують – ми повернемо. Це буде питання не 10-20 років, або не 8-річної війни з 2014 року, а питання того, чи буде у нас зброя.
Ми запропонували будь-який формат обміну наших людей, які залишаються в Маріуполі. За годину до пресконференції мав розмову з бійцями «Азову». До військового розблокування Маріуполя ми зараз не готові. І що командири, які там знаходяться, чудово це розуміють.
Ми чекаємо на 100%-у підтримку від генсека ООН. Тому що 100% правда на нашому боці, і війна у нас.
Ми точно не хочемо жодних конфліктів з Грузією і впевнені, що їх не буде. Ми обов’язково повернемо посла до дружньої Грузії, як тільки будемо відчувати підтримку України з боку її лідерів.
Завтра в Україну приїдуть держсекретар США Блінкен та міністр оборони США. Ми будемо спілкуватися щодо списку зброї, яка нам необхідна, і темпи її постачання.
Я не розглядаю варіант, що наші партнери не передадуть ту зброю, яку пообіцяли. У них немає альтернативи. Ми не дамо їм такої можливості.
Такої війни ще не було. Такого знищення ні в одній з воєн, які вела рф, не було і близько. Не було ще ніколи такої кількості важкої техніки й такого воєнного хамства, тортур, насильства.
Польщі хочу подякувати: вони дуже безпечні і дружні сусіди для України. Є незакритий гештальт з літаками. Але у порівнянні з тим, що Польща для нас зробила – це ніщо.