В Україні створили раду, яка вилучатиме російські й радянські книги у бібліотеках

Про це повідомили Міністерство культури та інформаційної політики України та Українська бібліотечна асоціація.

Серед основних завдань Ради - створення пропозицій та механізмів вилучення пропагандистської літератури з бібліотечних фондів та її заміщення якісною україномовною літературою й книгами українських видавництв.

Її очолюватимуть Лариса Петасюк, заступниця Міністра культури та інформаційної політики, та Євгенія Кравчук, народна депутатка, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Голова підкомітету з питань інформаційної політики.

Раду створили під час засідання, на якому йшлося про особливості організації роботи українських бібліотек під час війни, за участі Міністерства культури та інформаційної політики України, Комітету гуманітарної та інформаційної політики, національних, обласних, спеціалізованих бібліотек, видавництв, Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, Українського інституту книги, а також понад 50 представників бібліотек зі всієї України.

Українська бібліотечна асоціація запропонувала:

1. «У розробленні правил вилучення російських видань із фондів бібліотек мають бути враховані всі типи бібліотек та всі типи видань. Враховано особливості публічних бібліотек та наукових, бібліотек із змінним фондом та депозитаріїв, потреби різних груп користувачів, негативний вплив видань на різну цільову аудиторію.
2. Видавцям необхідно розвивати електронне видавництво та бізнес-модель взаємодії з бібліотеками. Відповідно бібліотекам необхідно готуватися та використовувати в обслуговуванні електронні видання. У зв'язку з цим необхідне врегулювання нормативних документів, зокрема обліку електронних видань як частини бібліотечних фондів, обслуговування читачів та ін..
3. Більшість бібліотек в Україні використовують автоматизовані бібліотечні інформаційні системи (АБІС) російського виробництва. Необхідно переходити на інші АБІС. Однак не можна витрачати ресурси на розроблення власного українського програмного забезпечення, оскільки на ринку присутні достатньо ПЗ, які можна застосувати. Зокрема АБІС з відкритим кодом Koha, яка підтримує міжнародні стандарти, яка має українську локалізацію та на яку в останні кілька років активно переходять українські бібліотеки».

Читайте також: Через напад росії Україна перетворилась на одну з найзамінованіших країн світу