У День скорботи - на меморіалі кладовища "Дубенське" мало ветеранів, більше простих рівнян та чиновників. Місце мітингу-реквієму по периметру оточене міліціонерами, яких порівняно з минулими роками в рази більше. Усе, кажуть, аби вшанування жертв відбулося мирно. Представники політсил - без прапорів. Видніється єдиний - жовто-блакитний і лише перед самим початком мітингу віддалік з'являються - три прапори компартії. Рівно о десятій увесь меморіал завмирає на хвилину мовчання.
Потому на солдатські могили покладають квіти - пишні вінки від влади і скромні букети - від родичів. Любов Монаєнкова, яка зустріла війну шестирічною, не втримується від сліз, коли згадує події 41-го.
Віра Грибанова -ветеран війни. Десятирічною дівчинкою вона працювала в партизанському загоні особливого призначення.
На мітингу в пам'ять жертв війни влада вкотре згадує про живих ветеранів. Учасникам бойових дій гості дякують за мирне небо, правоохоронці ж всім - за мирний мітинг.
