Кажуть, повітря їм псує місцеве підприємство, котре виготовляє вугілля для мангалів. Сировину випалюють на околиці села, проте аромати ширяться далеко навколо. А між тим селянам терпіти стало несила.

Ці люди не шахтарі. І чорні вони не від шахтного пилу, а від кіптяви. Вугілля для мангалу виготовляє двадцятеро працівників із сусідніх сіл, — каже бригадир дільниці. Натомість місцеві жителі нарікають на відходи цього виробництва — їдкий дим.

Густого диму, який не дає жити, обурені не показали — кажуть: печі спеціально загасили. Пробуємо потрапити на територію підприємства, з'ясувати скільки там печей працює. Проте за ворота нас не пустили.

Це вже згодом працівники цього підприємства вийшли на переговори. Але діалогу з забарівцями не вийшло. Жителі села розповідають про свої клопоти.

А у працівників свої турботи. І на здоров'я вони на скаржаться.

Заступник директора підприємства поспілкуватися погодився, але пройти на територію не дозволив. Розташування печей показує на плані.

А ще демонструє дозволи на діяльність видані Рівне нською обласною СЕС та Міністерством охорони навколишнього природного середовища.