Фото - Здолбунівська міська рада
Саме сьогодні, 100 років тому, далекого 1922 року, у морозну Вілію, перед Йорданом, у селі Осова, Холмського повіту, народилася Тетяна Іванівна Сайчун.

Про це розповідає на своїй сторінці у Фейсбуці родичка Тетяни Іванівни Oksana Homoniuk.

Текст допису подаємо без змін.

Скільки всього пережитого за цим зажурливим поглядом, і вологими від сліз очима!
Там - спогади, до найменших подробиць, про нелегке сільське дитинство початку 20 століття, в якому довелось працювати на панській лісопосадці з 14 років за пів платні через те, що була неповнолітня.
Ранній шлюб у 16, на догоду родині та тогочасним традиціям. Народження старшої доньки в евакуації, в Голобах, куди 1939 році, з початком війни, тікали через Західний Буг.

Пережитий жах і страх, ховаючись від німців у окопах. Тоді від села та від їх обійстя лишилися неспаленими тільки комини. Відбудували, обжилися помалу, та біда не забарилась - виселення етнічних українців із земель Холмщини. Одвічна туга за примусово залишеним домом у 1944 році, та своїми власними землями та лісами, на далекій тепер Холмщині. Довга дорога у товарних вагонах до чужих степів і колгоспів Миколаївської області, з яких вдалась втекти назад до Західної України.

І знову, облаштування нового життя, житла і побуту, у Тучині, потім у Глинську, і аж тоді - у Здолбунові, де до самої пенсії бабуся Таня пропрацювала на цегельному заводі.

Біль, що турбує і досі, від отриманих виробничих травм, від яких ледве залишилась живою, потрощило руку, затягнувши в конвеєр. Як наслідок - півтора місяці лікарні та довге відновлення. Самотність, бо овдовіла у далекому 1980, у 58 років. Але в той же час, в цих очах - неймовірна життєва мудрість, безмежне терпіння і сила, яка й досі веде по життю.

Невгамовність і працьовитість, яка давала наснаги куховарити на весіллях по усіх-усюдах, будучи на пенсії. І ще довго працювати по господарству, в городі, аж до цих днів.

В глибоких очах - безмежна любов, що її бабуся Таня вже багато років дарує своїм нащадкам: двом донькам, сімом онукам, вісьмом правнукам і двом пра-правнукам!

Дай Боже, бабусю, Вам здоров’я і сили, щоб ми і надалі змогли надихатись та захоплюватись Вами та Вашою життєвою дорогою довжиною вже у понад сто років!

Читайте також:  Жителька Рівненщини відзначила свій столітній ювілей