Спостереження за підорликом великим проводились на території Рівненського природного заповідника, болотних масивах Сомине, Переброди і Сира Погоня.

Експертом досліджень був Михайло Франчук, заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника.

Дослідження відбувалися з квітня по липень 2021 року. Про це Еко.Район поінформували в пресслужбі природоохоронного міжнародного проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» та ГО «Українське товариство охорони птахів», експерти якого були залучені в проведені комплексного дослідження підорлика великого.

Рівненський природний заповідник – другий за розміром природний заповідник в Україні. Розташований на півночі Рівненської області, в межах Вараського і Сарненського районів.

Це – перша в Україні аналітика обстеження спрямована на відомі та потенційні місця гніздування птаха та дослідження їх заселеності. Дані збиралися з використанням фотопасток.

Саме документування фото пастками гніздового життя дає змогу встановити взаємозв’язок між змінами середовища існування підорлика великого та його причин та наслідків для популяції цього рідкісного виду.

Михайло Франчук обстежив 12 гнізд підорлика великого, на 8 з них були встановлені фотопастки для вивчення успішності гніздування та інших аспектів гніздової екології виду.

«До цього часу про причини та наслідки незаселення гнізд, загибель потомства чи інші причини ми могли здогадуватись. Але цьогорічний моніторинг гнізд показав унікальні дані. Нам вдалось прослідкувати за харчуванням птахів, які тісно пов’язані із середовищем існування – це болотні екосистеми, які на даний час дуже мінливі по відношення до гідрологічного режиму, що на пряму простежується із зміною клімату. Птахи залежні від змін гідрологічного режиму, що і просліджувалось у виборі кількості видового складу корму», – пояснює Михайло Франчук.

За словами науковця, більш-менш повноводна весна та пов’язана з цим багата кормова база водно-болотних птахів, що є ключовою у харчуванні виду дали змогу вивести 5 пташенят – це високий показник для нашої локальної популяції. Дослідження підтвердили, що четверо пташенят успішно покинули свої гнізда та почали осінню міграцію.

Завдяки фотопасткам також встановили причини не заселення гнізд підорликом – це конкуренція з іншими видами, відвідування гнізд на початку гніздування наземними хижаками, а також руйнація гнізд внаслідок погодних умов.

За результатами польових робіт виявилось, що з 12 відомих гнізд 5 були заселені, 5 не стали домівкою для птаха. Ще у двох гніздах заселились інші хижаки – канюк звичайний та осоїд. Із гнізд підорлика великого кожна пара вивела по одному пташеняті.

Загалом усіма фотопастками відзнято 757 днів та отримано 33621 фотографію.

Саме така наукова робота дала можливість отримати відповіді на деякі питання, які до цього дослідники припускали та не мали задокументованих фактів.

Читайте також: На Рівненщині родина щороку влаштовує світлове шоу на своєму подвір’ї (ВІДЕО)