Ці птахи зводять кубла на електроопорах. Вага таких домівок часто перевищує пів тонни. Через дощі та несприятливі погодні умови, гнізда опускаються та просідають на дроти. Тож місцеві жителі ризикують залишитися без світла. Як виправляють ситуацію енергетики, щоб водночас не зашкодити бузькам - бачила Катерина Савченко.

Село Вілля, Березнівського району. Близько півсотні лелек повернулося із вирію у рідні місця. Раніше, говорить місцевий житель Микола Рудик, у селі їх було ще більше. Підозрює, кількість пернатих зменшилась через те, що і харчів для них поменшало. Однак, на лелек місцеві тут щороку чекають.

Через те, що птахи облюбували електроопори для зведення своїх гнізд, інколи трапляються аварійні ситуації. Птахи будують кубла з гілок дерев, моху, сіна, інколи використовують і побутове сміття. Тому вага одного гнізда бузьків може перевищувати пів тонни. Через несприятливі погодні умови кубла просідають і розсипаються. У птахів зникає місце гніздування, а в населення зникає світло, бо руйнуючись кубла обривають електродроти.

А добиратися ремонтній бригаді до місця аварії доводиться щонайменше півтори години. Тож у селі Вілля енергетики Рівненщини встановлюють три кубла для лелек. Спочатку з опори знімають залишки гнізда, а потім чіпляють металевий каркас вище, аніж зазвичай оселяються пернаті. Розібраним кублом потім наповнюють металевий каркас, аби птахи не помітили людського втручання. Паралельно, під час монтажу гнізда енергетики замініюють і зруйновані птахами електродроти.

Облаштовувати нові металеві та міцні гнізда червонокнижним птахам енергетики продовжуватимуть і надалі, ба навіть, розмірковують про змінення тактики.

Нині на Рівненщині облаштовано вже близько ста гнізд. У 70 відсотках випадків в нових помешканнях лелеки охоче оселяються та виводять потомство.

Читайте також: У лісах Рівненщини розпочинається "сезон тиші"