У гумових чоботах не через моду, а із безвиході ходить щодня пані Олена та усі її сусіди. Де раніше була звичайна сільська ґрунтова дорога — тепер не їде жоден транспорт.
У тому, що замість дороги тепер болото сусіди винуватять канаву. Яку закомандував викопати сільський голова.
Тут, де тепер стоїть вода — раніше колосилася пшениця. Від таких змін у виграші тільки гуси. Коні болота не бояться, але проїхати ними складно. Депутат сільської ради сусідів заспокоює, обіцяє: дорога буде. Принагідно уточнює: канаву викопав попередній сільський голова. За задумом до неї мала стікатися вода із пагорбів й виводитися далі за село, на луг. Тепер, щоб осушити болото на дорозі, треба труби, пісок та щебінь.
Висушити землю й прокласти кілометр дороги обійдеться у 200-300 тисяч гривень, — підрахувала голова сільської ради. У місцевому бюджеті таких грошей немає, проситимуть у держави.
Коли держава дасть кошти на дороги у сільській раді не знають, але чекають й сподіваються. В свою чергу жителі села замість гарного взуття купують щебінь, його розсипають біля будинків й прокладають кладочки.
