В умовах нестабільної політичної ситуації та кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, є небезпека стати жертвою фейків, які поширюють сумнівні ЗМІ. Які в свою чергу можуть нести загрозу життю та здоров'ю. Звідки можна дізнатися перевірену інформацію та як її фільтрувати дивіться далі у сюжеті.

Щодня ми споживаємо інформацію, яка пов'язана з нагальними проблемами в нашому повсякденному житті. В умовах пандемії та складної політичної ситуації, легко можна стати жертвою різноманітних маніпуляцій та фейків. За результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології більшість українців довіряють телебаченню, для решти основним джерелом інформації є інтернет-ЗМІ та соціальні мережі, хоча довіряє їм лише половина респондентів.

Інколи жертвами фейків стають навіть держ установи та правоохоронні органи. Нещодавно ряд ЗМІ розповсюдили інформацію про затримання прокурора Рівненської обласної прокуратури на хабарі. Там ,в свою чергу, спростували цю інформацію.

Також на просторах соцмереж та на різних новинних сайтах зафіксовано безліч фейків та сумнівної інформації щодо лікування та розповсюдження вірусу, часто це шокує користувачів та змушує поширювати неперевірену інформацію на власних сторінках у соцмережах або серед знайомих.Ми вирішили запитати рівнян як вони перевіряють інформацію та у який спосіб.

За результатами дослідження КМІС, українці стали більш впевненими у тому, що здатні відрізнити фейк від правдивої інформації. Ми вирішили запитати у експерта як можна покращити рівень власної медіаграмотності.

Додає, що особливо уважним потрібно бути у соц. мережах. Експерт переконаний, що користувачам не потрібно витрачати власний час та емоції на сумнівні інформаційні приводи та особливо на дискусії, які внаслідок них виникають.

Читайте також: У Рівненському апеляційному суді відбулося слухання з приводу електронних торгів