З настанням літа багато людей помічають у себе підвищену пітливість. А хтось страждає від неї незалежно від пори року. Де ж та межа, яка відокремлює звичайну пристосовність організму до зовнішніх умов від хвороби, званої гіпергідрозом?

Коли проявляється гіпергідроз і про що він свідчить 

За рідкісним винятком, гіпергідроз дає про себе знати в підлітковому віці. При обстеженні часто виявляється спадкова схильність. Якщо посилене потовиділення починається в більш старшому віці або раптово, слід звернутися до лікаря-дерматолога або невролога для визначення причини захворювання і призначення лікування, так як цей стан може бути наслідком неврологічних або психічних розладів, ендокринних порушень, інтоксикацій, шкідливих звичок, прийому деяких лікарських коштів, злоякісних новоутворень, інфекційних захворювань внутрішніх органів. Наслідком гіпергідрозу також може стати порушення захисного бар'єру шкіри, її запалення, приєднання бактеріальної інфекції.
Симптоми гіпергідрозу
Які ж основні симптоми, що дозволяють визначити наявність такої патології, як гіпергідроз? Це перш за все:
• посилення потовиділення навіть в стані фізичного і емоційного спокою;
• кількість поту сильно перевищує норму, наслідком чого є виражений фізичний дискомфорт: мокрі плями на одязі в області пахв, спини і грудей, струмки поту на обличчі;
• необхідність часто приймати душ, застосування дезодорантів і антиперспірантів не приносить полегшення;
• почервоніння, попрілості і потертості (мозолі) в місцях підвищеної пітливості і в шкірних складках;
• зміна запаху поту (поява різкого неприємного запаху - бромідроз);
• зміна кольору поту (хромідроз): в нормі піт прозорий, але через сильну інтоксикації, прийому деяких ліків і при певних захворюваннях він може фарбуватися.
Окремо варто відзначити таку серйозну проблему, як зміна поведінки людини і його характеру через панічний страх  в очікуванні сильного потовиділення. Поступово формуються невротичні стани, значно знижують якість життя - аж до соціальної ізоляції і суїцидальних станів.
Діагностика та лікування гіпергідрозу
Крім ряду аналізів, діагностичних досліджень, консультацій суміжних фахівців (невролога, гінеколога, терапевта), метою яких є виключення внутрішніх захворювань, для визначення ступеня тяжкості гіпергідрозу проводять спеціальні тести, найбільш популярний з яких, в тому числі і в косметології, - проба Мінора ( йодокрахмальний тест). Його проводять для виявлення і уточнення розміру зони, де відзначається найбільш сильне потовиділення. Методика проста: ділянка шкіри попередньо висушують, наносять йодний розчин і потім посипають крохмалем. Зони підвищеного потовиділення швидко фарбуються в синій колір. Якщо розмір пофарбованої плями становить 5-10 см, то говорять про легкий ступінь гіпергідрозу, пляма завбільшки 10-15 см свідчить про середню тяжкість захворювання, більше 20 см - про важку.
Основні види терапії
При гіпергідрозі найчастіше призначають полівітамінні комплекси, заспокійливі препарати, нейролептики. Вони допомагають знизити гіперзбудливість нервової системи і скоротити вираженість захворювання. Рекомендується щадний режим праці і відпочинку, санаторно-курортне лікування, морські або сольові ванни. Популярний і досить ефективний народний засіб - примочки або ванночки з відвару кори дуба: вони мають гарну антисептичну дію.
Спеціальні антиперспіранти
Широко застосовуються спеціалізовані медичні антиперспіранти з збагаченим складом, куди входять гідрат хлористого алюмінію, цинк, триклозан і інші лікувальні агенти. Ці речовини, крім того, що закривають потові залози, ще й знезаражують і заспокоюють шкіру, запобігаючи зростання бактерій, що не тільки призводить до зменшення потовиділення, але і усуває неприємний запах. Тривалість дії таких засобів в середньому становить від 5 до 12 днів. Нормальний процес потовиділення при цьому не порушується і на інших ділянках тіла відбувається в фізіологічному режимі.
Ін'єкційна терапія при лікуванні гіпергідрозу
В даний час все більш популярним, надійним і безпечним методом довготривалої корекції гіпергідрозу на будь-якій ділянці тіла вважаються ін'єкції ботулінічного токсину (ботокс, диспорт). Вони надійно і швидко блокують нервові закінчення, які контактують з потовими залозами. Потовиділення на обробленій ділянці сповільнюється вже на 3-7-у добу після процедури і припиняється на термін від 6 місяців до 1 року. Тривалість ефекту істотно залежить від індивідуальних особливостей організму, способу життя і обміну речовин.
Профілактика гіпергідрозу

З метою щоденної профілактики надмірного потовиділення рекомендується носити одяг і взуття з натуральних, якісних і дихаючих матеріалів, використовувати антибактеріальні устілки, які швидко вбирають вологу. Уникайте гарячих ванн або душу, віддаючи перевагу теплій воді або контрастному душу. Чудовим доповненням до них стане використання трав'яних відварів. Не забувайте проходити щорічні профілактичні огляди і ретельно стежте за своїм здоров'ям при наявності хронічних захворювань. Дотримуйтеся режиму сну і відпочинку.