Про це думали освітяни, представники влади та роботодавці. Зібралися, аби обговорити проблеми першого робочого місця та якості професійних знань новоспечених спеціалістів.

Влада, освіта та бізнес сьогодні непокояться. Перші - поганою статистикою працевлаштування випускників вишів, другі - скороченням держзамовлення на тих же випускників, а треті - відсутністю підтримки держави при працевлаштуванні молодих спеціалістів. На круглому столі жваве обговорення - що робити студентам, аби не поповнювати стрій безробітних. У службі зайнятості жаліються, що молодь обирає не ті спеціальності. На одне робоче місце нині претендують 240 економістів, 100 юристів та 65 бухгалтерів. А потреба є у професійно-технічних спеціальностях. Фахівці із недержавних служб зайнятості для правильного вибору молоддю спеціальності пропонують, забезпечити студентів інформацією із реальним аналізом ринку праці.

У службі зайнятості констатують - безробітних студентів більшає. Адже на Рівне нщині 34 вищі навчальні заклади 1-3 рівня акредитації. А роботи для всіх немає. У вишах запевняють, що шукають роботу для своїх студентів. Хоч і на папері, в тім статистика непогана. А ось скорочувати набір чи самі вищі навчальні заклади освітяни не вважають доцільним. Освітяни просять державу допомогти влаштувати студентів на виробничі практики на підприємства. Які не надто хоче беруть практикантів та навчають їх професійним тонкощам. У вишах наполягають на тому, що не варто скорочувати держзамовлення. Хоча самі роботодавці кажуть, що їм немає різниці - чи вчився спеціаліст за гроші держави чи за власні.

Головне, аби знання були не куплені. А це залежить і від самих випускників. Впевнені учасники круглого столу. Тому і дійшли до спільної думки - прийняти усі пропозиції та зауваження та порекомендувати відповідним структурам втілити їх у життя.